Н - Енциклопедія Сучасної України
Статті на літеру «Н»
 (Всього статей:  1326)

Nasz Świat 

«NASZ ŚWIAT» – ілюстрований тижневик для молоді. Видавали спочатку у Варшаві, 1915–16 – в Києві (тиражували в Польс. друкарні). Ред.-видавець – М. Пораска. Серед співробітників – З. Моравка, В. Августиняківна, С. Сєрославський, М. Жарська...


Nasza Przyszłość 

«NASZA PRZYSZŁOŚĆ» – науково-літературний, суспільний і політичний місячник. Видавали 1908 у Києві. Тиражували в друкарні Я. Врублевського й Т. Озерова. Ред.-видавець – О. Глінка. У редакц. статті зазначали, що журнал признач. перед­усім для поляків із різних земель – Поділля...


Н 

Н – вісімнадцята буква української абетки. Є в ін. алфавітах, створених на основі слов’яно-кири­лич. графіки. Назва літери [ен] вживається як іменник серед. роду. Буває велика й мала, має рукописну й друковану форми. Походить від кирилич. літери «í» («наш»)...


На варті 

...

На варті 

...

На варті 

«НА ВА́РТІ» – журнал українського студентського об’єднання в Австрії. Видавали 1946–47 в м. Іннсбрук. Ред. – М. Денисюк (1947). Друкували матеріали про організац. життя укр. студентів в еміграції та на батьківщині...


На варті 

«НА ВА́РТІ» – україномовний місячник у Канаді. Виходив 1949–52 в м. Торонто. Засн. і видавець – Крайовий ком-т Спілки укр. молоді (СУМ) у Канаді. Опубліковано 24 числа. Ред. журналу задекларувала мету – поширювати серед укр. діаспори нац. ідеологію...


На варті 

«НА ВА́РТІ» – видавництво. Засн. 1930 у Харкові в складі Держ. видавн. об’єдн. України (див. Державне видавництво України)...


На вічну пам’ять Котляревському 

«НА ВІ́ЧНУ ПА́М’ЯТЬ КОТЛЯРЕ́ВСЬКОМУ» – літературний збірник. Опубл. 1904 в Києві вид-вом «Вік». Поява вид. на честь І. Котляревського (з нагоди відкриття 1903 йому пам’ятника) була закономірною у зв’язку з відзначенням століт. ювілею поеми «Енеїда» (1898)...


На вічну пам’ять Тарасови Шевченкови 

...

На горі 

«НА ГОРІ́» – українське видавництво в Західній Німеччині. Засн. 1955 І. Костецьким та його дружиною Е. Котмаєр. Діяло в Новому Ульмі (1955–58), Мюнхені (1959–67), Штутт­ґарті (1968–79). Видавало твори зарубіж. авторів у перекл. укр. мовою, модерну укр. поезію та прозу...


На Далекому Сході 

«НА ДАЛЕ́КОМУ СХО́ДІ» – двотижневик. Виходив 1937 у м. Ціндао (Китай), загалом опубл. 4 числа. Видавці – Укр. видавн. спілка та місц. осередок т-ва «Просвіта», фактично – В. Мигулін та М. Мілько. Перше число (від 27 березня), присвяч. річницям народж. та смерті Т. Шевченка...


На екранах України 

«НА ЕКРА́НАХ УКРАЇ́НИ» – україномовний тижневик. Засн. 1958 під назвою «На екранах Києва», від 1968 – «Н. е. У.». Виходив до 1997 щотижня в Києві спочатку як інформ.-реклам. бюлетень кінофікацій і кінопрокату Держ. ком-ту з кінематографії при РМ УРСР...


На зустріч волі 

«НА ЗУ́СТРІЧ ВО́ЛІ» – альманах. Виданий 1922 у Чернівцях накладом Укр. академ. т-ва греко-православ. богословів «Православна академія» й приурочений до 15-річчя діяльності цього т-ва. У складі редакц. ком-ту – П. Катеринюк, К. Ластівка, С. Лакуста...


На переломі 

«НА ПЕРЕЛО́МІ» – політичний, літературно-мистецький журнал української еміграції. Виходив 1920 у Відні з ініціативи Олександра Олеся, який друкував твори під влас. прізвищем та псевд. Валентин. Серед авторів – А. Хомик, П. Стах (псевд. С. Черкасенка), А. Крушельницький...


На переломі 

«НА ПЕРЕЛО́МІ» – газета. Виходила 1990–95 у м. Коломия Івано-Фр. обл. Орган Коломий. міської орг-ції УРП. Спочатку друкували щомісяця, згодом – неперіодично накладом 900 – 3 тис. прим.; усього – 27 чисел. Редагувала редколегія...


На розсьвітї 

«НА РОЗСЬВІ́ТЇ» – літературний журнал для молоді шкільного віку. Виходив раз на місяць 1907 у Львові; усього 2 числа. Видавець і відп. ред. – В. Пачовський. Популяризували нац. духовні цінності, ідеї «вільної України»...


На руїнах 

«НА РУЇ́НАХ» – літературно-громадський збірник, додаток до календаря товариства «Просвіта» на 1924. Виданий у серії «Народна бібліотека “Просвіти”», названий за однойм. віршем О. Бабія. Висвітлював трагічні події на зх.-укр. землях...


На Синевир трембіти кличуть 

«НА СИНЕВИ́Р ТРЕМБІ́ТИ КЛИ́ЧУТЬ» – щорічний обласний фольклорно-етнографічний фестиваль. Засн. 2001 у с. Синевирська Поляна Міжгір. р-ну Закарп. обл....


На старті 

«НА СТА́РТІ» – спортивний двотижневик. Видавали 1946 у м. Ріміні (Італія). Видавець – спортова референтура. Відп. ред. – Б. Пасічник. Усього – 4 числа. Інформували про найважливіші спорт. події у світі, про те, що відбувається на табор. майданчику, друкували різні огляди...


На сторожі 

«НА СТОРО́ЖІ» – україномовна газета в Болгарії. Від червня 1931 у дру­карнi «Право» в Софії вийшло 4 числа накладом 1000 прим. Ред. – І. Ор­лов (голова Укр. культур. об’єдн.)...


На сторожі 

«НА СТОРО́ЖІ» – видання теренового Проводу Закордонних частин ОУН у Німеччині. Виходило 1946–48 спочатку як сусп.-політ. двотижневик, від 1947 – як місячник. Редагувала колегія. Друкували на цикло­стилі. Закликали до консолідації укр. політ. сил на еміграції...


На хвилях життя 

«НА ХВИ́ЛЯХ ЖИТТЯ́» – літературний журнал штабу Армії УНР. 1921 надруковано на шапірографі лише 2 числа. Видавець – культ.-осв. гурток шта­бу Армії УНР. Перше число з’яви­ло­ся у березні без зазначення місця випуску. На думку декого з дослідників...


На хвилях Світязя 

«НА ХВИ́ЛЯХ СВІ́ТЯЗЯ» – фестиваль української естрадної пісні. Проводився щороку 1995–2014 на березі оз. Світязь у Шацькому р-ні Волин. обл. Засн....


На чатах 

«НА ЧА́ТАХ» – літературно-мистецький альманах. Виходив 1931–33 у Харкові. Видавець – укр. філія Літ. об’єдн. Червоної армії і флоту. Публікував твори з військ. тематики. Серед авторів – В. Бобинський, І. Дубинський, І. Кириленко, Я. Кальницький, П. Загоруйко, C. Ковганюк...


На чужині 

«НА ЧУЖИНІ́» – журнал. Видавав укр. мовою в Празі Гурток укр. молодих літераторів-емігрантів (на правах рукопису). Усього вийшло 2 числа в листопаді й грудні 1922. Часопис мав 2 частини: публіцист.-інформ. та літературну. У першій вміщували статті громад.-політ. тематики...


На чужині 

«НА ЧУЖИНІ́» – неперіодичне видання українських студентів-емігрантів у Польщі. Виходило 1924–25 у Варшаві. Друком часопису спочатку опікувався видавн. гурток при Укр. студент. громаді у Варшаві...


На шляху 

«НА ШЛЯХУ́» – літературно-художній альманах молодих авторів. Опубл. 1906 у Чернівцях студент. т-вом «Союз» з нагоди 30-річчя його заснування. Редакц. ком-т: В. Карбулицький, П. Катеринюк, С. Коралевич...


Нааке Вацлав Володимирович

НАА́КЕ Вацлав (В’ячеслав, Владислав) Володимирович (13(25). 03. 1863, Варшава – 1938, Одеса) – живописець, графік. Брав участь у виставках Т-ва пд.-рос. художників (1901–19). Чл. Т-ва ім. К. Костанді (1925). Навч. у Варшав. рисув. школі (1879–83)...


Набат  

«НАБА́Т» – назва кількох російськомовних видань українських анархістсь­ких груп. Перший у Рос. імперії анархіст. часопис під назвою «Н.» надрук. у липні 1905 (редакція знаходилася у Києві, друкарня – у с. Курилівка, нині Ніжин. р-ну Черніг. обл.)...


Набатов Ілля Семенович

НАБА́ТОВ Ілля Семенович (справж. – Туровський; 03(15). 09. 1896, м. Олександрія Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 18. 07. 1977, Москва) – артист естради...


Набережна 

НА́БЕРЕЖНА – укріплений підпірною стіною та іншими спорудами берег природних і штучних водоймищ (річки, лиману, озера, моря тощо); вулиця, прогулянкова зона чи проїзд уздовж берегової лінії. Здавна Н. будували з дерева, ни­ні – найчастіше з каменю...


Набережний Іван Григорович

НАБЕРЕ́ЖНИЙ Іван Григорович (20. 04. 1890, с. Криве, нині Козів. р-ну Терноп. обл. – 06. 08. 1978...


Набережних Наталія Анатоліївна

НА́БЕРЕЖНИХ Наталія Анатоліївна (16. 01. 1971, м. Рубіжне Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (2000–16). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1998; викл. В. Бондаренко, Г. Тищенко). На твор. роботі. Учасниця обл....


Набережних Віталій Петрович

НА́БЕРЕЖНИХ Віталій Петрович (06. 11. 1934, с. Сунки Смілян. р-ну, нині Черкас. обл. – 15. 04. 1994, Донецьк) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1970)...


Набиванець Богдан Йосипович

НАБИВА́НЕЦЬ Богдан Йосипович (02. 12. 1931, Ужгород – 12. 05. 2019, там само) – хімік. Д-р хім. н. (1970)...


Набивання, набійка 

НАБИВА́ННЯ...


Набивач Валентин Михайлович

НАБИ́ВАЧ Валентин Михайлович (03. 10. 1932, Дніпропетровськ, нині Дніпро) – хімік, фахівець у галузі екології та охорони довкілля. Д-р хім. н. (1991)...


Набивачов Олександр Олександрович

НАБИ́ВАЧОВ Олександр Олександрович (19. 03. 1923, Харків – 30. 08. 1964, там само) – живописець, графік...


Набитович Ігор Йосипович

НАБИТО́ВИЧ Ігор Йосипович (05. 03. 1964, смт Стебник, нині місто Дрогоб. міськради Львів. обл.) – лі­те­ратурознавець, перекладач. Д-р філол. н. (2009), проф. (2011)...


Набитович Йосип Дмитрович

НАБИТО́ВИЧ Йосип Дмитрович (06. 08. 1929, м. Долина, нині Івано-Фр. обл. – 16. 09. 2004, Львів) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1971)...


Набитович Юрій Романович

НАБИТО́ВИЧ Юрій Романович (04. 09. 1974, м. Теребовля Терноп. обл.) – кларнетист, педагог. Закін. Нац. муз. академію України (1999) та асистентуру-стажування при ній (2002; кл. В. Тихонова). 1996–2000 – арт. симф. оркестру Нац. філармонії України...


Набієв Валі Набійович

НАБІ́ЄВ Валі Набійович (31. 01. 1916, кишлак Нагзакарон, нині Бухар. обл., Узбекистан – 06. 03. 2000, м. Ґиждуван Бухар. обл.) – військовик. Герой Рад. Союзу (1944). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії у 1936–38 та від 1941...


Наближень теорія 

...

Набойкін Юрій Володимирович

НАБО́ЙКІН Юрій Володимирович (24. 11. 1923, м. Богодухів, нині Харків. обл. – 1986, Харків) – фізик. Д-р тех. н. (1970)...


Набойченко Петро Порфирович

НАБО́ЙЧЕНКО Петро Порфирович (22. 06. 1925, с. Лідне, нині у складі Харкова – 14. 07. 1944, похов. у м. Друскінінкай, Литва) – військовик. Герой Рад. Союзу (1945...


Набок Юрій Михайлович

НА́БОК Юрій Михайлович (20. 07. 1933, Київ – 27. 02. 2013...


Набока Андрій Олегович

НАБО́КА Андрій Олегович (14. 02. 1985, Київ) – графік. Син О. Набоки. Чл. НСХУ (2009). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва та арх-ри (Київ, 2010; майстерня О. Лопухова). На твор. роботі. Учасник міських, всеукр., міжнар. мист. виставок і пленерів від 2002. Персон. – у Києві (2002, 2007...


Набока Олег Васильович

НАБО́КА Олег Васильович (01. 09. 1946, с. Тупичів Городнян. р-ну Черніг. обл.) – графік. Батько А. Набоки. Чл. НСХУ (2008). Закін. Київ. полігр. ф-т Укр. полігр. ін-ту (1986; викл. Б. Валуєнко). На твор. роботі. Співпрацював із київ. вид-вами «Будівельник» (1986–88), «Веселка» (1986–93)...


Набока Борис Григорович

НАБО́КА Борис Григорович (28. 09. 1950, с. Велика Рогозянка Золочів. р-ну Харків. обл. – 26. 05. 2010, Харків) – фахівець у галузі високовольтної електроізоляційної та конденсаторної техніки. Д-р тех. н. (1997), проф. (2001). Закін. Харків. політех. ін-т (1973)...


Набока Василь Олександрович

НАБО́КА Василь Олександрович (11. 08. 1921, м-ко Петропавлівка Павлогр. пов. Катеринослав. губ., нині смт Дніпроп. обл. – 22. 04. 1945, похов. у комуні Трьобніц побл. Берліна) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944...


Набока Ольга Георгіївна

НАБО́КА Ольга Георгіївна (13. 10. 1972, м. Вахрушеве, нині Боково-Хрустальне Луган. обл.) – педагог. Д-р пед. н. (2014), проф. (2015). Закін. Слов’ян. пед. ін-т (Донец. обл., 1995)...


Набока Ольга Іванівна

НАБО́КА Ольга Іванівна (20. 05. 1966, смт Миронівка, нині місто Київ. обл.) – провізор. Д-р біол. н. (2009), проф. (2010). Закін. Харків. фармацевт. ін-т (1990), де й працює від 1983 (нині Нац. фар­мацевт. ун-т): 2004–18 – декан мед.-фармацевт. ф-ту...


Набока Сергій Вадимович

НАБО́КА Сергій Вадимович (26. 04. 1955, м. Тула, РФ – 18. 01. 2003, Він­ниця, похов. у Києві) – журналіст, видавець, учасник правозахисного руху. Чоловік І. Чернявської-Набоки. Орден «За мужність» 1-го ступ. (2009...


Набоких Олександр Гнатович

НАБО́КИХ Олександр Гнатович (22. 11(04. 12). 1874, м. Сарапул, нині Удмурт. Респ., РФ – 25. 03. 1920, Одеса) – ґрунтознавець, фізіолог рослин. Д-р агрономії (1910), проф. (1912). Закін. Новоолександрій. ін-т с. госп-ва і лісівництва (м. Пулави, нині Люблін. воєводства, Польща...


Набоков Володимир Володимирович

НАБО́КОВ Володимир Володимирович (Набоков Владимир Владимирович; 10(22). 04. 1899, С.-Пе­тербург – 02. 07. 1977, м. Лозанна, Швейцарія) – російський письменник, публіцист, перекладач, літературознавець...


Набоков Володимир Дмитрович

НАБО́КОВ Володимир Дмитрович (Набоков Владимир Дмитриевич; 08(20). 07. 1869, Царське Село, нині м. Пушкін С.-Пе­тербур. міськ­ради – 28. 03. 1922, Берлін) – російський правознавець, політичний діяч...


Наболотна Тамара

НАБОЛО́ТНА Тамара (27. 05. 1920, Вінниця – 14. 10. 2001, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – лікар-психіатр. Дру­жина М. Наболотного. Закін. Вінн. мед. ін-т. Працювала лікарем. Від 1943 – у Німеччині, після 2-ї світ. вій­ни повторила мед. студії у Франкфурт. ун-ті (1947...


Наболотний Михайло

НАБОЛО́ТНИЙ Михайло (30. 01. 1912, с. Семенів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 25. 12. 1992, м. Венеція, шт. Флорида, похов. у м. Чикаґо, шт. Іллінойс, США) – лікар-анестезіолог. Чоловік Т. Наболотної. Закін. г-зію в Рогатині (нині Івано-Фр. обл., 1930)...


Набутів 

НАБУ́ТІВ – село Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. 2016 до складу Набутів. об’єднаної територіал. громади (215,95 км2, 6589 осіб) зараховано 7 сільс. рад: Нетереб. (окрім Нетеребки, були підпорядк. Н. і с-ще Сахнівське)...


Набуття громадянства України 

НАБУТТЯ́ ГРОМАДЯ́НСТВА УКРАЇ́НИ – одержання громадянства відповідно до визначених Законом «Про громадянство України» (2001) підстав. Згідно з ним...


Набухотний Терентій Кирилович

НАБУХО́ТНИЙ Терентій Кирилович (15. 04. 1940, с. Люхча Сарнен. р-ну Рівнен. обл.) – лікар-педіатр. Д-р мед. н. (1977)...


Нав’язливі стани 

НАВ’Я́ЗЛИВІ СТА́НИ – виникнення і перебіг всупереч бажанню думок, уявлень, побоювань та вчинення дій, що оцінюються як зайві, не обумовлені жодною необхідністю. Усвідомлення їхньої непотрібності й того факту...


Навакатікян Олександр Оганесович

НАВАКАТІКЯ́Н Олександр Оганесович (20. 04. 1925, Єреван – 03. 11. 2006, м. Сідней, Австралія) – лікар-гігієніст. Д-р мед. н. (1963), проф. (1965), акад. НАНУ (1992), АМНУ (1993), чл.-кор. Рос. АМН (1988). Засл. діяч н. УРСР (1985). Закін. Пн.-Осетин. мед. ін-т (м. Дзауджикау, нині Владикавказ, РФ...


Наваліхіна Ніна Костянтинівна

НАВАЛІ́ХІНА Ніна Костянтинівна (01(14). 09. 1917, Петроград, нині С.-Пе­тер­бург – 04. 02. 2001, Київ) – вчений-генетик. Д-р біол. н. (1976). Держ. нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. ун-т (нині С.-Пе­тербург...


Навальна Марина Іванівна

НАВА́ЛЬНА Марина Іванівна (03. 02. 1971, с. Залісся Чорнобил. р-ну Київ. обл., нині зняте з обліку) – мовознавець, журналістка. Д-р філол. н. (2012)...


Наварія 

НАВА́РІЯ – село Пустомитівського району Львівської області. Підпорядк. Пустомитів. міській раді. Н. знаходиться побл. Щирец. водосховища (ін. назва – оз. Наварія)...


Наварріні Франческо

НАВАРРІ́НІ Франческо (Navarrini Francesco; 26. 12. 1855, м. Читтаделла, Італія – 21. 02. 1923, м. Мілан, Італія) – італійський співак (бас). Дебютував 1878 у м. Тревізо (Італія). Виступав на опер. сценах о-ва Мальта (1878–79), Флоренції (1880), Турина (1880–81; обидва – Італія), Мілана («Ла Скала», 1883)...


Навашин Михайло Сергійович

НАВА́ШИН Михайло Сергійович (15(27). 02. 1896, Київ – 28. 09. 1973, Мос­ква) – цитолог, цитогенетик. Син С. Навашина. Проф. (1947). Закін. Київ. політех. ін-т (1918). Працював у Тифліс. політех. ін-ті (нині Тбілісі, 1920–24); Біол. ін-ті АН СРСР (Москва, 1924–27...


Навашин Сергій Гаврилович

НАВА́ШИН Сергій Гаврилович (02(14). 12. 1857, с. Царевщина, нині Саратов. обл., РФ – 10. 12. 1930, м. Дитяче Село, нині Пушкін С.-Пе­тербур. міськради, похов. у Мос­кві) – ботанік. Батько М. Навашина. Д-р ботаніки (1896), акад. АН СРСР (1918), ВУАН (1924)...


Навігація 

НАВІГА́ЦІЯ (лат. navigatio – мореплавання, від navigare – пливти на кораблі, navis – корабель). Термін «Н.» має кілька значень: встановлення міс­ця розташування, швидкості й орієнтації рухомих об’єктів; мореплавання, судноплавство; період часу в році...


Навізівський Іван Михайлович

НАВІЗІ́ВСЬКИЙ Іван Михайлович (29. 09. 1888, с. Ворвулинці, нині Заліщиц. р-ну Терноп. обл. – 25. 04. 1954, похов. у м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – громадсько-політичний діяч. Закін. учител. семінарію в м. Заліщики, учителював. 1908 емігрував до США...


Навіювання 

НАВІ́ЮВАННЯ – цілеспрямований психічний вплив, що пасивно сприймається суб’єктом. Лат. назва – сугестія (suggestio). Н. долає антисугестивні критично-логіч....


Навколишнє середовище 

...

Навоєва Ірина Леонідівна

НАВО́ЄВА Ірина Леонідівна (03. 03. 1963, Житомир) – хоровий диригент, співачка (сопрано), композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (2019). Засл. діяч мист-в України (2015)...


Навротський Василь Всеволодович

НАВРО́ТСЬКИЙ Василь Всеволодович (12. 02. 1948, м. Миргород Полтав. обл.) – співак (бас), педагог. Проф. (2011). Нар. арт. України (2011). Лауреат Респ. конкурсу вокалістів (Київ, 1968), Всесоюз. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Вільнюс...


Навроцька Вікторія Миколаївна

НАВРО́ЦЬКА Вікторія Миколаївна (24. 12. 1971, Київ) – баскетболістка. М. сп. міжнар. кл. (1995). Закін. Київ. ін-т фіз. культури (1993). Чемпіонка Європи (м. Брно, Чехія, 1995). Грала за київ. команди «СКІФ» (1988–93) та «Динамо» (1993–96). Тренери – М. Левицька, К. Дроздова, Ф. Кочергіна...


Навроцька Галина Антонівна

НАВРО́ЦЬКА Галина Антонівна (01. 03. 1931, с. Татарнівка, нині Оріховець Сквир. р-ну Київ. обл. – 18. 02. 2002, Київ) – лікар-педіатр. Д-р мед. н. (1988). Закін. Київ. мед. ін-т (1956). Працювала лікарем; 1961–2001 – в Ін-ті педіатрії...


Навроцька Зоя Михайлівна

НАВРО́ЦЬКА Зоя Михайлівна (18. 05. 1957, с. Снітівка Летичів. р-ну Хмельн. обл.) – мистецтвознавець. Чл. НСМНМУ (1991...


Навроцький Анатолій Васильович

НАВРО́ЦЬКИЙ Анатолій Васильович (08. 02. 1934, Київ – 12. 12. 2002, там само) – графік. Чл. НСХУ (1983). Закін. Київ. худож. ін-т (1959; викл. В. Касіян, І. Плещинський). Відтоді працював у Києві: худож. ред. ж. «Зміна»...


Стр. 1 | 17        1    2    Наступна