Енциклопедія Сучасної України--Культура-А-2
Beta-версія
Головна / Культура / А
Всього статей:  1024


Авакянц-Мірза Наталія  Юстівна

...

Авангард 

«АВАНГА́РД» – щотижневик, виходив у Коломиї протягом 1937–38. Видавець і ред. – М. Жураковський. 1937 вийшло 15 чисел, 1938 – 12. Провідні теми – самостійність і соборність Укр. держави, проблеми створення укр. армії, виховання та фіз. загартування молоді...


Авангард 

...

Авангард 

«АВАНГА́РД» – літературно-мистецька група. Засн. 1926 в Харкові. Називала себе авангардом післяжовтн. мист-ва, заявляла про тісний зв’язок мист-ва з «добою індустріалізації» (розуміючи її вузькотехнічно)...


Авангардизм 

АВАНГАРДИ́ЗМ (франц. avantgardisme) – умовний термін на означення загальних новаторських напрямів у художній культурі 20 ст. Для них характерні прагнення докорін. оновлення мистецької практики, пошук нових засобів виявлення форми та змісту творів...


Аванесов Георгій  Андрійович

АВАНЕ́СОВ Георгій Андрійович (Амбарцумович; 21. 06. 1922, Луганськ – 17. 09. 1984, Ворошиловград, нині Луганськ) – диригент. Засл. діяч мист-в УРСР (1973). Закін. Луган. муз. уч-ще (1948)...


Аванесов Рубен  Іванович

АВАНЕ́СОВ Рубен Іванович (Аванесов Рубен Иванович; 01. 02. 1902, м. Шуша, Респ. Карабах, Азербайджан – 01. 05. 1982, Москва) – російський мовознавець. Д-р філол. н. (1948), проф. (1937)...


Авантюрний роман 

АВАНТЮ́РНИЙ РОМА́Н – значний за обсягом (як правило) прозовий твір, що має динамічний сюжет...


Августинович Олександр

АВҐУСТИНО́ВИЧ Олександр (Augustynowicz Aleksander; 07. 02. 1865, с. Іскшиня, побл. Кросно, Польща – 1944, Варшава) – польський живописець. 1883–86 навч. у Краків. АМ у В. Лущкевича та Я. Матейка, 1888 – у худож. шк. Ш. Холлоші в Мюнхені. Працював в Італії та Угорщині. 1890 оселився у Львові...


Авдеевский вестник 

«АВДЕ́ЕВСКИЙ ВЕ́СТНИК» – міська газета. Виходить від жовт. 1990 у м. Авдіївка Донец. обл. раз на тиждень рос. мовою, вміщує також публікації укр. мовою. Засн. – Авдіїв. міська рада нар. депутатів. Висвітлює соц.-побутові проблеми міста, діяльність міськради...


Авдєєв Вадим  Миколайович

АВДЄ́ЄВ Вадим Миколайович (23.12. 1933, Зінов’євськ, нині Кіровоград – 23.01.1997, Київ) – співак (тенор). Засл. арт. України (1969). Лауреат 1-го респ. конкурсу ім. М. Лисенка (1-а премія, 1962). Навч. співу в О. Петляш. Закін. Київ. консерваторію (1983...


Авдєєв Всеволод  Миколайович

АВДЄ́ЄВ Всеволод Миколайович (1877 –1932) – цирковий актор (борець). Навч. на юрид. ф-ті Київ. ун-ту. Був драм. актором...


Авдєєнко Антоніна  Агафіївна

АВДЄ́ЄНКО Антоніна Агафіївна (02. 05. 1932, с. Петриківка, нині смт, Царичан. р-ну Дніпроп. обл.) – майстер народного декоративного мистецтва, педагог. За-кін. Дніпродзерж. пед. уч-ще (1953). Працює в с. Петриківка. А. вчилася у своєї матері...


Авдєєнко Вадим  Андрійович

АВДЄ́ЄНКО Вадим Андрійович (19. 06. 1942, м. Уяр Краснояр. краю, РФ) – актор, театральний менеджер. Засл. діяч мист-в України (1996). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1969...


Авдикович Орест  Львович

АВДИКО́ВИЧ Орест Львович (псевд. – Данило Троян; 16. 02. 1877, с. Дубківці, нині у складі с. Раштівці Гусятинського р-ну Терноп. обл. – 29. 10. 1918, Відень, похов. у Перемишлі, нині Польща) – письменник, педагог...


Авдикович-Глинська Климентина  Миколаївна

АВДИКО́ВИЧ-ГЛИ́НСЬКА Климентина Миколаївна (дівоче прізвище – Січинська; 27. 07. 1884, м. Копичинці, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 10. 10. 1965, Відень) – промисловець...


Авдиковський Орест  Арсенович

АВДИКО́ВСЬКИЙ Орест Арсенович (псевд. – Бояніст, Іван Нетой, Семен Підгірський; 23. 04. 1842, с. Подусів, нині Перемишлян. р-ну Львів. обл. – 10. 08. 1913, Львів) – письменник, перекладач...


Авдієвський Анатолій  Тимофійович

АВДІЄ́ВСЬКИЙ Анатолій Тимофійович (16. 08. 1933, с. Федвар, нині с. Підлісне Олександрів. р-ну Кіровогр. обл. – 24. 03. 2016, Київ) – хоровий диригент, композитор, педагог. Нар. арт. України (1975). Нар. арт. СРСР (1983), проф. (1986), акад. АПН України (1995)...


Авдієвський Юрій  Іванович

АВДІЄ́ВСЬКИЙ Юрій Іванович (18. 04. 1957, с. Холми, нині смт. Корюків. р-ну Черніг. обл.) – артист балету. Засл. арт. України (1986). Закін. Ніжин. культ.-осв. уч-ще (1978). 1979–81 – артист Київ. мюзик-холу...


Авдієнко Тетяна  Петрівна

АВДІЄ́НКО Тетяна Петрівна (Аведикова-Авдієнко; 08. 01. 1938, Херсон) – акторка. Засл. арт. УРСР (1966). Дочка П. Аведикова-Авдієнка. Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1960, курс В. Харченка). Працювала у Вінн. (1960–62)...


Авдієнко Яків  Павлович

АВДІЄ́НКО Яків Павлович (24. 10 (05. 11). 1897, с. Покори, Уссурій. край, РФ – 16. 03. 1994...


Авдоніна-Шперґль Галина  Федорівна

АВДО́НІНА-ШПЕРҐЛЬ Галина Федорівна (04. 09. 1950, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – художник декоративно-ужиткового мистецтва. Чл. НСХУ (1986). Закін. ф-т худож. кераміки Львів. ін-ту декор. і приклад. мист-ва (1973; педагоги – З. Флінта...


Аве Марія 

«А́ВЕ МАРІ́Я» – дитячий камерний хор. Від 1975 – зразковий. Створ. 1968 при міському Палаці піонерів та школярів у Рівному. Лауреат респ. конкурсу (1970), Всесоюз. фестивалю нар. творчості (1977), 1-го Всеукр. конкурсу хор. колективів ім. М. Леонтовича (Київ, 1988, 2-а премія)...


Авев Галина  Кававівна

АВЕ́В Галина Кававівна (10. 12. 1939, с. Воямполке Камчат. обл., РФ) – корякський науковець...


Аведиков Віктор  Овдійович

АВЕДИ́КОВ Віктор Овдійович (театр. псевд. – Аведико-Потоцький; Потоцький; 01(14). 02. 1905, Григоріополь, нині Молдова – 14. 02. 1971...


Аведиков Овдій  Карпович

АВЕДИ́КОВ Овдій Карпович (1877 – червень 1919, Харків) – актор. Чоловік Єлизавети, батько Віктора та Петра Аведикових. Дебютував 1888 у трупі дядька – Л. Аведикова, працював у трупі О. Суходольського...


Аведиков Петро  Овдійович

АВЕДИ́КОВ Петро Овдійович (театр. псевд. – Аведиков-Авдієнко; 28. 05(09. 06).1899, м. Кременчук, нині Полтав. обл. – 18. 06. 1972, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) – актор. Засл. арт. УРСР (1951). Син О. та Є. Аведикових...


Аведикова Єлизавета  Андріївна

АВЕДИ́КОВА Єлизавета Андріївна (Аведикова-Потоцька; 03(15). 04. 1878, Єлизаветград, нині Кіровоград – 26. 03. 1968, Дніпропетровськ) – акторка. Засл. артистка УРСР (1948). Дружина О. Аведикова...


Авенаріус Георгій  Олександрович

АВЕНА́РІУС Георгій Олександрович (30. 11. 1903 – 18. 06. 1958, с. Білі Столби, нині смт Моск. обл., РФ) – кінознавець. Канд. мистецтвознавства (1957). Закін. Одес. актор. студію Т-ва друзів рад. кіно (1926), Одес. кінотехнікум (1929). Працював пом., згодом асист. оператора...


Авер’янов Георгій  Борисович

АВЕР’Я́НОВ Георгій Борисович (17. 11. 1930, с. Біляївка, нині місто Одес. обл. – 04. 06. 1991, Харків) – віолончеліст...


Авер’янов Євген  Васильович

АВЕР’Я́НОВ Євген Васильович (30. 07. 1938, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) – артист балету. Нар. арт. України (1994). Творчість розпочав у худож. самодіяльності; 1957–61 – арт. Шахтар. ансамблю пісні і танцю, 1962–84 – арт., 1982–93 – асист. балетмейстера...


Аверін Всеволод  Григорович

АВЕ́РІН Всеволод Григорович (08 (20). 02. 1889, с. Чепіль, нині Балаклій. р-ну Харків. обл. – 03. 09. 1946, Харків) – графік. Брат В. Аверіна. Чл. об’єдн. «Художній цех» (1918–19)...


Аверінцев Сергій  Сергійович

АВЕ́РІНЦЕВ Сергій Сергійович (Аверинцев Сергей Сергеевич; 10. 12. 1937, Москва – 21. 02. 2004, Відень, похов. у Москві) – російський культуролог, філолог, перекладач, мистецтвознавець та релігієзнавець. Доктор філол. н. (1978), акад. РАН (2003), іноз. член НАНУ (2000). Держ. премія СРСР (1990)...


Аверков Павло  Петрович

АВЕ́РКОВ Павло Петрович (25. 06. 1924, м. Тула, РФ – 08. 02. 1986, Київ) – художник скла. Велика бронзова медаль на Всесвіт. виставці в Брюсселі (1958). Навч. у Моск. ін-ті ужитк. і декор. мист-ва (1948–52) та Ленінгр. вищому худож.-пром. уч-щі ім. В. Мухіної (1952–54). Виготовляв декор. вази...


Аверс 

«АВЕ́РС» – львівське приватне видавництво. Заснували 1994 Г. та Ю. Гнидюки. Спеціалізується на виданні україномовних дитячих книжок. Від 1998 видає також навч. та довідк. літ-ру. Бл. 30 назв на рік заг. накладом понад 250 тис. прим. Займається також книгорозповсюдженням...


Аверченко Аркадій  Тимофійович

АВЕ́РЧЕНКО Аркадій Тимофійович (15(27). 03. 1881, Севастополь – 12. 03. 1925, Прага) – прозаїк-гуморист, драматург і театральний критик. Здобув домашню освіту. Навч. у Севастоп. г-зії. Працював писарем у транспорт. конторі, службовцем АТ у Харкові...


Аверченко Віталій  Петрович

АВЕ́РЧЕНКО Віталій Петрович (03. 04. 1937, м. Каменськ-Шахтинський Ростов. обл., РФ) – актор і режисер. Нар. арт. України (1992). Закін. актор. ф-т Київ. ін-ту театр. мист-ва (1959, курс П. Сергієнка), режисер. ф-т Харків. ін-ту мист-в (1964...


Авжеж! 

«АВЖЕ́Ж!» – житомирське приватне видавництво. Засн. 1993 В. Врублевським. Видає ж. «Авжеж!» та г. «Українське еротичне чтиво» (від 1995), книжки молодих авторів. Серед видань – «Абстракції імлистих бажань» Н. Самчик...


Авжеж! 

«АВЖЕ́Ж!» – літературно-мистецький журнал. Засн. 1990 Житомир. обл. орг-цією СЖ України (№ 1–3 виходили як додаток до г. «Житомирський вісник»). На поч. 90-х рр. журнал друкував твори...


Авиация и воздухоплавание 

«АВИА́ЦИЯ И ВОЗДУХОПЛА́ВАНИЕ» – журнал Авіаційного товариства. Видавався у Києві у 1923– 24. Підзаголовки: у 1923 № 1 – «Журнал Т-ва друзів Червоного повітр. флоту Правоберіжжя»...


Авиация и время 

«АВИА́ЦИЯ И ВРЕ́МЯ» – журнал...


Авіа... 

А́ВІА… (від лат. avis – птах) – частина складних слів, що відповідає поняттю «авіаційний», напр.: авіамоделізм...


Авіакон 

«АВІАКО́Н» – державне підприємство з ремонту та переобладнання вертольотів марки «Мі» всіх типів і модифікацій. Підпорядк. МО України. Розташ. у м. Конотоп Сум. обл. Засн. 1931 як 16-і самост. авіац. майстерні, від 1946 – 224-а авіаремонтна база дальньої авіації...


Авізо 

АВІ́ЗО (від італ. аvvіsо – повідомлення) – офіційне повідомлення у банківській, комерційній, бухгалтерській практиці, яке посилають від одного контрагента до іншого, про проведення грошових операцій, про зміни в стані взаєморозрахунків...


Авіосор Мойсей  Лазарович

АВІО́СОР Мойсей Лазарович (28. 05. 1897, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. – 10. 11. 1969, Івано-Франківськ) – лікар-терапевт. Д-р мед. н. (1945)...


Авксентьєва Віра  Всеволодівна

АВКСЕ́НТЬЄВА Віра Всеволодівна (20. 06. 1936, м. Новокузнецьк Кемерів. обл., РФ) – кінознавець. Канд. мистецтвознавства (1973). Чл. НСКінУ (1977). Закін. Львів. ун-т (1958). Працювала в Ін-ті мовознавства АН УРСР...


Авлошенко Вадим  Сергійович

АВЛО́ШЕНКО Вадим Сергійович (03. 06. 1940, м. Куйбишев, нині Самара, РФ) – кінооператор і кіно- сценарист. Засл. діяч мист-в УРСР (1989). Чл. НСКінУ (1972). Закін. ВДІК (1963...


Авраменко Олена Іванівна

АВРА́МЕНКО Олена Іванівна (15. 12. 1950, Київ) – архітектор. Засл. діяч мист-в України (1997). Закін. Київ. худож. ін-т (1976; викл. Ю. Асєєв, А. Добровольський...


Авраменко Петро Іванович

АВРА́МЕНКО Петро Іванович (05. 12. 1937, с. Плешкані Гельмязів. р-ну Полтав. обл., нині Золотоніс. р-ну Черкас. обл.) – бандурист, педагог. Засл. арт. України (2003). Чл. Нац. всеукр. муз. спілки (1992)...


Авраменко Андрій  Васильович

АВРА́МЕНКО Андрій Васильович (Авраменко-Ирій; 01(13). 12. 1893, м. Широке Таврій. губ., нині смт Дніпроп. обл. – жовтень 1944, Донецьк) – актор, публіцист, громадський діяч. Чл. «Просвіти». Закін. земську школу в Широкому...


Авраменко Василь  Кирилович

АВРА́МЕНКО Василь Кирилович (10(22). 03. 1895, с. Стеблів, нині смт Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл. – 06. 05. 1981, Нью-Йорк, 04. 05. 1993 перепохов. у Стеблеві) – хореограф, актор, продюсер, дослідник і знавець українських танців. Закін. вечірні учит. курси на Далекому Сх....


Авраменко Василь  Кузьмич

АВРА́МЕНКО Василь Кузьмич (31. 01. 1936, Мурманськ, РФ) – графік. Чл. СХУ (до 1976). Закін. Київ. худож. ін-т (1962). Вчителі з фаху – С. Єржиківський, І. Штільман, В. Касіян, І. Плещинський...


Авраменко Віталій  Григорович

АВРА́МЕНКО Віталій Григорович (03(16). 08. 1912, с. Станіслав, нині Білозер. р-ну Херсон. обл. – 24. 09. 1974, м. Ніжин Черніг. обл.) – актор, режисер. Засл. арт. УРСР (1952). Навч. у Київ. муз.-драм. ін-ті. Працював у театрах: Київ. укр. драм. ім. І. Франка (1932–34)...


Авраменко Володимир  Анатолійович

АВРА́МЕНКО Володимир Анатолійович (08. 03. 1945, с. Острів Рокитнян. р-ну Київ. обл.) – прозаїк. Чл. НСПУ (1997). У 1967–74 працював робітником на київ. з-дах; 1974–80 – на госп. роботах, від 1980 – на адм. посадах. Автор зб. повістей «Грішники без покаяння» (К., 1992)...


Авраменко Володимир  Петрович

АВРА́МЕНКО Володимир Петрович (14. 11. 1932, с. Федорівка Карлів. р-ну Полтав. обл.) – художник-графік. Член НСХУ (1967). Закін. графіч. ф-т Академіч. ін-ту живопису та арх-ри в Ленінграді (1963...


Авраменко Георгій  Титович

АВРА́МЕНКО Георгій Титович (15(28). 03. 1905, Київ – 30. 06. 1978, там само) – актор і режисер. Засл. арт. УРСР (1964). Не мав професійної освіти. Навчався у Торг. ін-ті. Працював у Харків. новому театрі ім. Лесі Українки (1924), пересув. театрах Києва, Вінниці...


Авраменко Іван  Гаврилович

АВРА́МЕНКО Іван Гаврилович (05. 06. 1923, с. Колядинець, нині Липоводолин. р-ну Сум. обл.) – художник-оформлювач (графік, живописець). Чл. НСХУ (1975). Закін. Кишинів. худож. уч-ще (1957, викл. В. Судовська, В. Зазерська). 1949 репресов....


Авраменко Ігор  Михайлович

АВРА́МЕНКО Ігор Михайлович (04. 04. 1929, Дніпропетровськ – 28. 12. 1991, там само) – актор. Засл. арт. УРСР (1979). Закін. Дніпроп. театр. уч-ще (1956, курс І. Кобринського). Працював у філармонії (1956–66), укр. муз.-драм. театрі ім. Т. Шевченка (1966–69)...


Авраменко Олександр  Іванович

АВРА́МЕНКО Олександр Іванович (04. 08. 1934, Запоріжжя – 23. 02.1974, Київ) – письменник. Закін. Одес. ун-т (1967). Працював кор. г. «Молодь України», ред. г. «Комсомолець Запоріжжя». Від 1970 – на парт. роботі. Твори присвячені 2-й світ. війні...


Авраменко Олеся  Олександрівна

АВРА́МЕНКО Олеся Олександрівна (25. 10. 1959...


Авраменко Степан  Трохимович

АВРА́МЕНКО Степан Трохимович (19 ст....


Аврамов Іван  Юрійович

АВРА́МОВ Іван Юрійович (16. 03. 1949, с. Приморське Першотравн. р-ну Сталін. обл., нині с. Урзуф цього ж р-ну Донец. обл.) – журналіст, прозаїк. Чл. НСПУ (1998). Закін. Таганроз. пед. ін-т (1969), Вищу комсомол. шк. (1975). Працював у ред. газет і журналів. А. – автор нарисів, есе...


Аврамчик Микола  Якович

АВРА́МЧИК Микола Якович (Аўрамчык Мікалай Якаўлевіч; 14. 01. 1920, с. Плеси, нині Бобруй. р-ну Могильов. обл....


Аврамчук Євген  Матвійович

АВРАМЧУ́К Євген Матвійович (14. 12. 1934, м-ко Городниця...


Аврахов Григорій  Герасимович

АВРА́ХОВ Григорій Герасимович (05. 02. 1922, с. Попельнасте, нині Олександрій. р-ну Кіровогр. обл.) – літературознавець, текстолог. Учасник 2-ї світ. війни. Канд. пед. н. (1958). Закін. Криворіз. пед. ін-т (1951). Працював у Черкас. пед. ін-ті (1956– 64)...


Аврашов Віктор  Олександрович

АВРАШО́В Віктор Олександрович (06 (19). 03. 1900, Харків – 25. 01. 1972, там само) – актор. Засл. арт. УРСР (1947). Навч. в 1916– 17 у Харків. театр. школі. Від 1918 працював у театрах Харкова, зокрема в драм. театрі Нар. дому (1920–23), «Арлекіні» (1924–26), комедії та сатири (1927–29)...


Аврущенко Володимир  Ізраїлович

АВРУ́ЩЕНКО Володимир Ізраїлович (псевд. – Грустний; 17. 07. 1908, м-ко Ямпіль, нині смт Сум. обл. – вересень 1941, с. Меченки Пирятин. р-ну, похов. у брат. могилі в с. Кейбалівка Пирятин. р-ну Полтав. обл.) – поет, перекладач...


Авсєєнко Василь Григорович

АВСЄ́ЄНКО Василь Григорович (05(17). 01. 1842, Моск. губ. – 29. 07(11. 08). 1913, С.-Петербург) – історик, письменник, журналіст...


Австрійські бібліотеки 

АВСТРІ́ЙСЬКІ БІБЛІОТЕ́КИ – мережа австрійських бібліотек у містах України – Львові, Чернівцях, Києві та Харкові. Засн. в межах програми створення бібліотек у посткомуніст. країнах, яку розпочало 1989 МЗС Австрії. Нині у світі працює 35 А. б....


Авсюкевич Марфа  Ничипорівна

АВСЮКЕ́ВИЧ Марфа Ничипорівна (Марченко-Березовська; 01(13). 07. 1880, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 29. 06. 1965, Київ) – акторка. Дружина Г. Березовського. Закін. Катеринослав. г-зію. Працювала в трупі Котенова (1905–06), театрі М. Садовського (1906–19)...


Автентичний фольклор 

АВТЕНТИ́ЧНИЙ ФОЛЬКЛО́Р (грец. αὐϑεντικός – справжній та англ. folk lore – букв. народне знання) – усна народна колективна творчість, пов’язана з конкретним середовищем виникнення та побутування...


Авто... 

АВТО… (від грец. αὐτός – сам) – частина складних слів, що відповідає поняттям «власний», «власноручний» (напр.: автограф, автобіо-графія, автопортрет); «автоматичний» (напр....


Автобіографія 

АВТОБІОГРА́ФІЯ (від авто… і грец. bιός – життя, γράϕω – пишу) – літературний жанр; твір, темою якого є життя самого автора. А. відрізняється від таких літ. форм, як щоденник і мемуари (в останніх більше уваги приділяється спогадам про людей, з якими автор зустрічався...


Автобудівник 

«АВТОБУДІВНИ́К» – багатотиражна тижнева газета холдингової компанії «АвтоКрАЗ» (м. Кременчук). Виходить від 1956. Спочатку під назвою «Комбайнобудівник» (у той час з-д спеціалізувався на випуску комбайнів)...


Автовісник - людина, дорога, автомобіль 

«АВТОВІ́СНИК – ЛЮДИ́НА, ДОРО́ГА, АВТОМОБІ́ЛЬ» – загальнодержавна автомобільна газета. Заснували 1995 Упр. держ. автоінспекції (ДАІ) МВС України та видавн.-полігр. центр «Літопис-20» у Києві. Виходить від січня 1996, спочатку двічі...


Автограф 

АВТО́ГРАФ (від авто… і грец. γράϕω – пишу) – власноручний, переважно пам’ятний напис чи підпис; Також текст твору, написаний власноручно автором (поняття А. стосується і машинописних текстів...


Автоматика. Автоматизація. Електротехнічні комплекси там системи 

...

Автоматическая сварка 

...

Автомобильный транспорт 

«АВТОМОБИ́ЛЬНЫЙ ТРА́НСПОРТ» – збірник наукових праць. Засн. 1998 Харків. автомоб.-дорож. ун-том. Виходить двічі на рік. Матеріали друкує укр....


Автомобільні дороги і дорожне будівництво 

«АВТОМОБІ́ЛЬНІ ДОРО́ГИ І ДОРО́ЖНЕ БУДІВНИ́ЦТВО» – міжвідомчий науково-технічний збірник. Засн. 1964 Київ. автомоб.-дорож. ін-том (нині Нац. транспорт. ун-т). Виходить двічі на рік. Осн. тематика: проектування доріг та переходів через водотоки...


Стр. 2 | 13        Попередня   1    2    3    Наступна