Енциклопедія Сучасної України--Культура-А-3
Beta-версія
Головна / Культура / А
Всього статей:  1024


Автомонов Павло  Федорович

АВТОМО́НОВ Павло Федорович (10. 07. 1922, с. Олександрівка, нині Золочів. р-ну Харків. обл. – 07. 05. 1988, Київ) – письменник, журналіст. Закін. ВПШ у Києві (1953). Працював журналістом у Львові та Харкові, згодом викладав на ф-ті журналістики Київ. ун-ту. Автор низки повістей...


Автономов Володимир  Михайлович

АВТОНО́МОВ Володимир Михайлович (Автономов Владимир Михайлович; 11(24). 01. 1917, станиця Усть-Медведицька, область Війська Донського, нині м. Серафимович Ростов. обл., РФ – 06. 09. 1972, м. Горький, нині Нижній Новогород, РФ) – російський поет. Навч. в Донец. і Микол. ІНО...


Автономов Леонід  Андрійович

АВТОНО́МОВ Леонід Андрійович (01. 11. 1937, Київ) – кінорежисер, сценарист. Чл. НСКінУ (1972). Закін. кінорежисер. ф-т Київ. ін-ту театр. мист-ва (1968, майстерня В. Небери). У 1968–94 – реж. студії «Укркінохроніка», на якій зняв фільми «Спомин» (1969), «Формула життя» (1970...


Автопортрет 

АВТОПОРТРЕ́Т – портрет художника (мальований, різьблений, ліплений, рисований), який виконав він сам; різновид жанру портрета. У давнину А. – рідкісне явище...


Автопрофі 

«АВТОПРО́ФІ» – ділова автомобільна кольорова газета. Засн. 1993 у Києві як підрозділ кооп.-вироб. підпр-ва «Простір». Від 1996 – офіц. друк. орган Асоц. міжнар. автомоб. перевізників України. Виходить двічі на місяць, друкує статті укр. та рос. мовами...


Автор 

А́ВТОР (лат. au(c)tor – засновник; творець; родоначальник; поручитель; письменник та ін.) – фізична особа, творча праця якої продукує твір. А. твору може бути будь-яка фіз. особа незалежно від статі, віку, громадянства...


Авторитет 

АВТОРИТЕ́Т (нім. Аutorität, від лат. auctoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив, що його роблять на переконання й поведінку людей певні особи, ідеї...


Авторська акустична пісня 

А́ВТОРСЬКА АКУСТИ́ЧНА ПІ́СНЯ – напрям музично-поетичної творчості, коли автор і виконавець – одна особа, а для супроводу використовуються виключно «акустичні» інструменти (переважно 6- або 7-струнні гітари). Інші назви – бардівська, гітарна, самодіяльна...


Автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут Державний 

АВТОТРА́НСПОРТНИЙ НАУКО́ВО-ДО́СЛІДНИЙ І ПРОЕ́КТНИЙ ІНСТИТУ́Т Державний (ДержавтотрансНДІпроект) – установа...


Автоцентр 

«АВТОЦЕ́НТР» – всеукраїнський автомобільний журнал. Виходить у Києві від лютого 1997 щотижня рос. мовою. Засн. і видавець – інформ. агенція «Автоцентр». У комплекті до «А.», що містить новини, тест-драйви, юрид. консультації, корисні поради...


Автошляховик України 

«АВТОШЛЯХОВИ́К УКРАЇ́НИ» – науковий журнал...


Авшаров Борис  Павлович

АВША́РОВ Борис Павлович (справж. – Гомоляка; 05(17). 06. 1889, Київ – 23. 11. 1964, м. Керч, АР Крим) – актор. Засл. арт. УРСР (1951). Батько В. Гомоляки. Навч. на юрид. ф-ті Київ. ун-ту (1909– 16), у Театр. школі Г. Заславського і Г. Фістуларі (С.-Петербург, 1909–11)...


Агабейзаде Меммед  Садиг Оглу

АГАБЕЙЗАДЕ́ Меммед Садиг Оглу (Aǧabәyzadә Mәmmәd Sadıq Oђlu; 15. 03. 1865, Гьойчай Бакин. губ., Азербайджан – 09. 11. 1944, Львів) – азербайджанський мовознавець. Учасник 1-ї світ. війни. Нагородж. орденами Ірану та Бухари. З дитинства отримав ґрунтовну освіту, вивчав франц., польс., рос....


Агабекян Лілія Олександрівна

АГАБЕКЯ́Н Лілія Олександрівна (26. 04. 1951, м. Шекі, Азербайджан) – живописець. Дружина М. Агабекяна. Чл. НСХУ (2002). Закін. Єреван. худож.-театр. ін-т (1980; майстерня Е. Ісабекяна). 1981–89 – кер. гуртка образотвор. мист-ва в Палаці піонерів (Єреван)...


Агабекян Мелік  Хачикович

АГАБЕКЯ́Н Мелік Хачикович (26. 06. 1947, Сухумі, Абхазія) – живописець. Чл. НСХУ (1986). Закін. Єреван. худож.-театр. ін-т (1980, майстерня Е. Ісабекяна...


Агавні 

АГАВНІ́ (справж. – Григорян Агавні Аршаківна; 15. 07. 1911, с. Тайлар, побл. м. Карса, нині Туреччина – 03. 02. 1992...


Агамян Олена  Борисівна

АГАМЯ́Н Олена Борисівна (10. 01. 1951, Київ) – художник (книжкова та станкова графіка). Дочка Б. Рапопорта. Член НСХУ (1988). Закін. Моск. полігр. ін-т (1977, викл. А. Гончаров, П. Захаров...


Агапіт 

«АГАПІ́Т» – історико-медичний журнал. Засн. 1994. Видає Нац. музей медицини України. Виходить у Києві двічі на рік матеріали друкує укр., рос. та англ. мовами. Осн. тематика: історія медицини в Україні від стародав. часів, зв’язки вітчизн. та зарубіж. медицини...


Агапов Юрій  Іванович

АГА́ПОВ Юрій Іванович (01. 01. 1937, с. Миронівка, нині місто Київ. обл. – 19. 08. 1985, Київ) – художник-графік. Чл. СХУ. Закін. Київ. худож. ін-т (1965...


Агарков Андрій Леонідович

АГА́РКОВ Андрій Леонідович (19. 06. 1963, Севастополь) – поет. Чл. НСПУ (2003). Закін. Чорномор. вище військ.-мор. уч-ще (1985). Відтоді – на військ. службі. Пише рос. мовою. Автор зб. «Цветные мгновения» (1999), «Лучей изломы» (2001)...


Агафонов Володимир  Олексійович

АГАФО́НОВ Володимир Олексійович (13. 09. 1935, м. Ростов Ярослав. обл., РФ) – диригент і педагог. Засл. арт. УРСР (1987). Закін. Ленінгр. (1965), Київ. (1971, кл. М. Колесси...


Агафонов Євген  Андрійович

АГАФО́НОВ Євген Андрійович (29. 01 (10. 02). 1879, Харків – 12. 06. 1955, м. Ансонія, шт. Коннектикут, США) – художник. Закін. Петербур. АМ (1907...


Агафонов Олександр  Олександрович

АГАФО́НОВ Олександр Олександрович (02. 02. 1947, Київ) – живописець, скульптор. Чл. НСХУ (1974). Закін. Київ. худож. ін-т (1971, навч. у І. Селіванова, В. Касіяна...


Агеєва Віра  Павлівна

АГЕ́ЄВА Віра Павлівна (30. 07. 1958, м. Бахмач Черніг. обл.) – літературознавець, критик. Д-р філол. н. (1995). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1996; як співавтор «Історії української літератури 20 століття» у 2-х кн. К....


Агеєнко Олександр  Наумович

АГЕ́ЄНКО Олександр Наумович (1853 – поч. 20 ст.) – архітектор. Закін. буд. уч-ще в С.-Петербурзі (1876). Від 1882 жив і працював в Україні. 1882–88 – мол. архітектор Таврій. губ., від 1889 – мелітопол. міський архітектор. Творчість А. пов’язана з історизмом...


Агібалов Василь  Іванович

АГІБА́ЛОВ Василь Іванович (08(21). 04. 1913, с. Верхня Гнилуша, нині с. Лозове Воронез. обл., РФ) – скульптор. Засл. діяч мист-в України (1956), Нар. художник України (1978). Чл. НСХУ (1939)...


Агірба Руслан  Зурабович

АГІ́РБА Руслан Зурабович (27. 09. 1957, м. Батумі, Грузія) – художник-графік. Закін. графіч. ф-т Укр. полігр. ін-ту (1981). Чл. Спілки графіків України (1989). Нагороди на міжнар. конкурсах вільної графіки та екслібрису в Баку, Вільнюсі, Кракові, Варшаві...


Агітатор 

«АГІТА́ТОР» – журнал ЦК КП(б)У, Харківського окружкому Компартії та Наркомату освіти УСРР. Виходив від 1925 в Харкові двічі-тричі на місяць, спочатку рос., а від 1926 укр. мовою. Містив статті про парт. життя, соціаліст. буд-во, методику агітац. роботи. Від жовтня 1927...


Агітплакат 

АГІТПЛАКА́Т – вид графічної образотворчої продукції, здебільшого відверто пропагандистського спрямування. За рад. доби використовувався для утвердження диктатури комуніст. партії...


Агітплакат 

«АГІТПЛАКА́Т» – творчо-виробнича майстерня Спілки художників України. Діяла в Києві у 1959–91. Ідейними попередниками були Вікна РОСТА, УкРОСТА, ЮгРОСТА, видання Політуправлінь військ. округів та фронтів 1918–20 рр....


Агітпорцеляна 

...

Агітпроп 

АГІТПРО́П – термін, вживаний на позначення більшовицького масового агітаційно-пропагандистського мистецтва перших років після перевороту в жовтні 1917, яке характеризувалося символіко-алегоричною образністю у таких видах, як плакат, вуличні декорації...


Агіттеатр 

АГІТТЕА́ТР – вид масового театралізованого драматичного дійства на злободенну громадсько-політичну тему...


Агітфільм 

АГІТФІ́ЛЬМ – різновид радянського кіномистецтва, ефективний засіб агітації. Виник у 1917–20 рр., коли було створ. бл. 80 таких стрічок. За змістом і формою – політично загостр. ігровий фільм-плакат, пропагандист. характеру; переважно короткометраж....


Агніт-Следзевський Казимир  Генріхович

А́ГНІТ-СЛЕДЗЕ́ВСЬКИЙ Казимир Генріхович (справж. – Следзевський; 15(27). 05. 1898, С.-Петербург – 06. 09. 1973, Київ) – графік. Засл. діяч мист-в УРСР (1960). Син Г. Керевича, артиста балету, реж. Київ. опер. театру, та В. Следзевської, співачки хору...


Агнон Шмуель  Йосеф

АГНО́Н Шмуель Йосеф (справж. – Чачкес; 17. 07. 1888, м. Бучач, нині Терноп. обл. – 17. 02. 1970, Ґдера, Ізраїль) – письменник. Чл. Академії мови Ізраїлю. Держ. премія Ізраїлю (1954...


Агранов Володимир (Вульф) Йосипович

АГРА́НОВ Володимир (Вульф) Йосипович (27. 12. 1918, м. Жлобин, нині Гомел. обл., Білорусь – 01. 05. 1995, Київ) – художник кіно і театру. Засл. діяч мист-в України (1980). Чл. СКінУ (1960). Закін. Ленінгр. худож. технікум (1938), ВДІК (1943). Працював в Казахстані (1943–47)...


Аграновський Давид  Самійлович

АГРАНО́ВСЬКИЙ Давид Самійлович (20. 03. 1890, м. Ромни, нині Сум. обл. – 12. 10. 1953, Свердловськ, нині Єкатеринбург, РФ) – оперний співак (тенор). Засл. арт. РРФСР (1934). Закін. С.-Петербур. ун-т за спеціальністю інженер-хімік і Петрогр. консерваторію (1918...


Аграрна наука 

...

Агратина Георгій  Іванович

АГРАТИ́НА Георгій Іванович (05. 04. 1948, с. Маршинці Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) – цимбаліст, педагог. Нар. арт. України (1990). Закін. Київ. консерваторію (1978...


Агратина Діана  Владиленівна

АГРАТИ́НА Діана Владиленівна (09. 02. 1952, Київ) – скрипалька. Засл. арт. України (1998). Закін. Київ. консерваторію (1976...


Агренєв-Слов’янський Дмитро  Олександрович

АГРЕ́НЄВ-СЛОВ’Я́НСЬКИЙ Дмитро Олександрович (Агренев-Славянский Дмитрий Александрович; справж. – Агренєв; 07(19). 12. 1836, за ін. даними – 1834, Москва – 10(23). 07. 1908, м. Рущук, нині Русе, Болгарія, похов. у м. Ялта) – російський співак (тенор), хоровий диригент...


Агресивність і толерантність 

АГРЕСИ́ВНІСТЬ і ТОЛЕРА́НТНІСТЬ (лат. aggressio – напад, від aggredior – нападати, наближатися; tolerans (tolerantis) – терплячий). Словом «агресія» у повсякденній і термінол. мові позначають будь-яку індивід. чи колект. дію, яка завдає фіз....


Агро... 

АГРО… (від грец. ἄγρός – поле) – частина складних слів, що відповідає поняттям «земля», «землеробський», «агрономічний», напр.: агрономія, агротехніка...


Агрометеорологічний бюлетень по території України 

...

Агроном 

«АГРОНО́М» – науково-популярний часопис, присвячений питанням стану та розвитку сільського господарства. Орган київ. філії Сільськогосподарського наукового комітету України та ін. с.-г. т-в. Виходив у 1923–26. Обсяг – до 5 друк. арк....


Агропромисловий комплекс (АПК) 

АГРОПРОМИСЛО́ВИЙ КО́МПЛЕКС (АПК) – сукупність галузей народного господарства, що, функціонуючи у тісному взаємозв’язку, здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції...


Агрохімія і ґрунтознавство 

«АГРОХІ́МІЯ І ҐРУНТОЗНА́ВСТВО» – міжвідомчий тематичний науковий щорічник. Засн. 1965 у Харкові Ґрунтознавства та агрохімії інститутом УААН. Розповсюджується в Україні та країнах СНД. Осн. тематика – наук. дослідж. у галузі агрохімії...


Адам Ґеорґ

АДА́М Ґеорґ (Adаm Georg; 08. 02. 1874, Берлін – 1948, там само) – німецький славіст. Вивчав медицину в ун-тах Берліна й Ростока. Працював лікарем. У 90-х рр. 19 ст. зацікавився укр. та болг. літ-рами. Досліджував і популяризував у Німеччині укр. нар. пісні...


Адаменко Микола  Петрович

АДА́МЕНКО Микола Петрович (20. 12. 1931...


Адаменко Сергій  Миколайович

АДА́МЕНКО Сергій Миколайович (27. 12. 1958, Київ) – диригент. Засл. арт. України (1993). Закін. ф-т хор. диригування Київ. консерваторії (1983...


Адаменко Станіслав  Михайлович

АДА́МЕНКО Станіслав Михайлович (31. 07. 1949, с. Поташ Тальнів. р-ну Київ., нині Черкас. обл.) – художник, архітектор. Нар. художник України (1994). Чл. НСХУ (1990). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1990). Почесна відзнака Президента України (1996). Закін. Київ. худож. ін-т (1974...


Адамкевич Віктор  Владиславович

АДАМКЕ́ВИЧ Віктор Владиславович (23. 01(05. 02). 1915, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 12. 11. 1973, Київ) – живописець, плакатист. Чл. СХУ (1959). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (1937), живопис. ф-т Київ. худож. ін-ту (1951, майстерня А. Шовкуненка...


Адамов Г. 

АДА́МОВ Г. (справж. – Гибс Григорий Борисович; 06(18). 05. 1886, Херсон – 14. 07. 1945) – російський письменник. Один із зачинателів рад. наук. фантастики. Навч. у г-зії. Брав участь у рев. русі...


Адамович Алесь (Олександр) Михайлович

АДАМО́ВИЧ Алесь (Олександр) Михайлович (Адамовіч Алесь (Аляксандр) Міхайлавіч; 03. 09. 1927, с. Конюхи, нині Мінс. обл., Білорусія – 26. 01. 1994, Мінськ) – білоруський письменник, літературознавець, публіцист. Д-р філол. н. (1962), проф. (1971). Чл.-кор. АН Білорусі (1980). Чл. СП СРСР (1957)...


Адамович Галина  Григорівна

АДАМО́ВИЧ Галина Григорівна (19. 03. 1949, ст. Хацапетівка Єнакіїв. р-ну Сталін. обл., нині м. Вуглегірськ Донец. обл.) – художник (живопис, графіка). Чл. НСХУ (1989). Закін. Київ. худож. ін-т (1980...


Адамович Роман  Сергійович

АДАМО́ВИЧ Роман Сергійович (26. 07. 1945, Київ) – художник театру і кіно, живописець і графік. Чл. НСХУ (1972). Закін. ВДІК (Москва, 1971, майстерня Ю. Пиминова, І. Іванова-Вано). Художник-постановник х/ф: «Бумбараш» (1972), «Королі і капуста» (1978)...


Адамович Сергій  Тадейович

АДАМО́ВИЧ Сергій Тадейович (02. 04. 1922, с-ще Рубіжне, нині у складі м. Лисичанськ Луган. обл. – 12. 01. 1998, Київ) – графік, живописець. Засл. діяч мист-в УРСР (1985). Чл. НСХУ (1950). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. худож. ін-т (1950...


Адамс Нік

А́ДАМС Нік (Adаms Nіck; 10. 07. 1931, Нантікок, Пенсильванія, США – 07. 02. 1968, Беверлі Гілс, Каліфорнія, США) – американський кіноактор...


Адамсон Амандус-Генріх

А́ДАМСОН Амандус-Генріх (31. 10(12. 11). 1855, х. Уга-Рятсепа побл. м. Балтійський Порт, нині м. Палдіскі, Естонія – 26. 06. 1929, там само) – естонський скульптор. 1876–79 навчався у С.-Петербур. АМ у А. фон Бока...


Адамська Марія  Станіславівна

АДА́МСЬКА Марія Станіславівна (07. 05. 1916, Варшава – 31. 01. 1995, Донецьк) – акторка. Засл. арт. України (1951). 1932–88 працювала у Донец. муз.-драм. театрі ім. Артема, де зіграла бл. 150 ролей. Неабиякі вокал. та хореогр. дані дали їй змогу вирішувати складні сценічні завдання...


Адамцевич Євген  Олександрович

АДАМЦЕ́ВИЧ Євген Олександрович (19. 12. 1903(01. 01. 1904), с. Солониця, нині Лубен. р-ну Полтав. обл. – 19. 11. 1972, с. Холмівка Бахчисарай. р-ну, нині АР Крим) – кобзар. У дитинстві осліп. Жив у м. Ромни Сум. обл. Навч. у ромен. кобзаря М. Олексієнка...


Адамчак Валентій

АДАМЧА́К Валентій (Adamczak Walenty; 06. 02. 1885, с. Гац, побл. Ряшева, Польща – 22. 05. 1956, м. Ополе, Польща) – польський органіст, диригент. Закін. Львів. консерваторію (кл. М. Солтиса). Працював органістом і диригентом хору у Вірм. церкві у Львові...


Адашев Олександр  Іванович

АДА́ШЕВ Олександр Іванович (справж. – Платонов; 1871 – 1934) – актор. Вивчав театр. мист-во в Парижі, Відні, Мюнхені, Мілані. Працював у Рибінську, Твері, Костромі (1890–98), Москві (1898–1913). 1906–13 керував курсами драми Адашева в Москві, що їх закінчили Є. Вахтангов, С. Бірман...


Адвокат 

«АДВОКА́Т» – науково-практичний журнал, орган Адвокатів України спілки. Засн. 1996 у Києві для сприяння вдосконаленню профес. рівня адвокатів, поширення досвіду роботи юристів-практиків, висвітлення наук. проблем у галузі права...


Адгезия расплавов и пайка материалов 

«АДГЕ́ЗИЯ РАСПЛА́ВОВ И ПА́ЙКА МАТЕРИА́ЛОВ» – періодичний науковий збірник Інституту проблем матеріалознавства НАНУ. Засн. 1976 в Києві. Присвяч. широкому спектрові проблем спаювання. Періодичність: у 1976– 95 – 1–2 вип. на рік (1–32), 1997 – 33-й, 1999 – 34-й. Виходить рос. мовою...


Адельгейм Євген  Георгійович

АДЕЛЬГЕ́ЙМ Євген Георгійович (01(14). 09. 1907, Київ – 13. 01. 1983, там само) – літературознавець. Чл. СПУ (1934). Учасник 2-ї світ. війни, військ. кореспондент. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. ун-т (1931). Почав друкуватися 1929. Писав рецензії...


Аденауера Конрада Фонд  

АДЕНА́УЕРА КО́НРАДА Фонд (Konrad-Adenauer-Stiftung) – міжнародна організація, діяльність якої спрямована на захист миру та свободи, реалізацію демократії та прав людини, боротьбу з бідністю...


Аджаров Петро  Николов

АДЖА́РОВ Петро Николов (Ажаров Петър Николов; 07. 11. 1902, м. Ямбол, Болгарія – 26. 09. 1963, Софія) – болгарський письменник, перекладач. Чл. ВУСП (1930–34), СП СРСР (1934). За участь у Вересн. антифашист. повстанні 1923 у Болгарії був ув’язн. 1925 емігрував до СРСР. Закін. учит. курси...


Аді Ендре

АДІ́ Ендре (Ady Endre; 22. 11. 1877, с. Ерміндсент, нині с. Аді Ендре, Румунія – 27. 01. 1919, Будапешт) – угорський поет, публіцист. Центр. постать поет. оновлення угор. літ-ри 20 ст., найбільш вагомим друк. органом якого став ж. «Nyugat», навколо якого гуртувалися письменники...


Адлер Герман Бертольдович

А́ДЛЕР Герман Бертольдович (Adler Herman; 02. 12. 1899, м. Яблонец, нині м. Яблонец-над-Нісоу, Чехія – 02. 10. 1990, м. Ріджфільд, США) – німецький диригент. Закін. нім. муз. академію в Празі (1924), брав уроки в О. Землинського...


Адміністративний вісник 

«АДМІНІСТРАТИ́ВНИЙ ВІ́СНИК» – журнал...


Адміністративно-територіальний поділ УНР 

АДМІНІСТРАТИ́ВНО-ТЕРИТОРІА́ЛЬНИЙ ПО́ДІЛ УНР – територіальна організація Української Народної Республіки з поділом її на певні адміністративні одиниці. На початок 20 ст. укр. землі, що перебували у складі Рос. імперії...


Адмоні Йоганн Григорович

АДМО́НІ Йоганн Григорович (псевд. – Адмоні-Красний; 17. 07. 1906, м. Дессау, нині Німеччина – 05. 09. 1979, Ленінград...


Адо Улуро

АДО́ Улуро (справж. – Курилов Гаврило Миколайович; 30. 04. 1938, с. Андрюшкіно Нижнєколим. улусу, нині Респ. Саха (Якутія), РФ) – юкагирський письменник, фольклорист і мовознавець. Літ. псевд. означає «Син Улуро» (Улуро – назва озера на Пн. Якутії...


Адольф Густав  Артурович

АДО́ЛЬФ Густав Артурович (1901 – 19. 10. 1940) – мистецтвознавець. Закін. Київ. ІНО (1925). Від 1926 працював у Всеукр. істор. музеї ім. Т. Шевченка. Автор статей з питань укр. образотвор. мист-ва «Сучасні українські скульптори» («Авангард», 1930, № 2), про творчість А. Бурделя...


Адомайтіс Реґімантас

АДОМА́ЙТІС Реґімантас (Adomaitis Regimantas; 31. 01. 1937, м. Шауляй, Литва) – литовський актор. Нар. арт. СРСР (1985). Закін. актор. відділ. Литов. консерваторії (1962). На сцені від 1962, від 1968 – у Театрі драми Литви. Вже з першої ролі в кіно – Донатас у фільмі «Ніхто не хотів помирати» (1966...


Адріанова-Перетц Варвара  Павлівна

АДРІА́НОВА-ПЕ́РЕТЦ Варвара Павлівна (30. 04 (12. 05). 1888, м. Ніжин Черніг. губ., нині обл. – 06. 06. 1972, Ленінград, нині С.-Петербург) – літературознавець, фольклорист, театрознавець. Д-р філол. н. (1935), чл.-кор. АН УРСР (1926) та АН СРСР (1943). Народилася у сім’ї вчителя...


Адруг Анатолій  Кіндратович

АДРУ́Г Анатолій Кіндратович (30. 12. 1947, Чернігів) – мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1981). Чл. НСХУ (1989). Закін. Київ. худож. ін-т (1973). У 1973–78 – н. с. Черніг. архіт.-істор. заповідника, 1982–90 – Черніг. істор. музею; від 1990 – ст. викл....


Аерова Фрида  Ісааківна

АЕ́РОВА Фрида Ісааківна (09(22). 05. 1916, с. Шаповалівка, нині Борзнян. р-ну Черніг. обл. – 25. 09. 1990, Київ) – музикознавець, педагог. Закін. Київ. консерваторію (1938). У Києві працювала акомпаніатором у Будинку вчителя (1932–34)...


Стр. 3 | 13        Попередня   1    2    3    4    5    Наступна