Енциклопедія Сучасної України--Культура-Н-1
Головна / Культура / Н
 / Всього статей:  688


Nasz Świat 

«NASZ ŚWIAT» – ілюстрований тижневик для молоді. Видавали спочатку у Варшаві, 1915–16 – в Києві (тиражували в Польс. друкарні). Ред.-видавець – М. Пораска. Серед співробітників – З. Моравка, В. Августиняківна, С. Сєрославський, М. Жарська...


Nasza Przyszłość 

«NASZA PRZYSZŁOŚĆ» – науково-літературний, суспільний і політичний місячник. Видавали 1908 у Києві. Тиражували в друкарні Я. Врублевського й Т. Озерова. Ред.-видавець – О. Глінка. У редакц. статті зазначали, що журнал признач. перед­усім для поляків із різних земель – Поділля...


Н 

Н – вісімнадцята буква української абетки. Є в ін. алфавітах, створених на основі слов’яно-кири­лич. графіки. Назва літери [ен] вживається як іменник серед. роду. Буває велика й мала, має рукописну й друковану форми. Походить від кирилич. літери «í» («наш»)...


На варті 

...

На варті 

...

На варті 

«НА ВА́РТІ» – журнал українського студентського об’єднання в Австрії. Видавали 1946–47 в м. Іннсбрук. Ред. – М. Денисюк (1947). Друкували матеріали про організац. життя укр. студентів в еміграції та на батьківщині...


На варті 

«НА ВА́РТІ» – україномовний місячник у Канаді. Виходив 1949–52 в м. Торонто. Засн. і видавець – Крайовий ком-т Спілки укр. молоді (СУМ) у Канаді. Опубліковано 24 числа. Ред. журналу задекларувала мету – поширювати серед укр. діаспори нац. ідеологію...


На варті 

«НА ВА́РТІ» – видавництво. Засн. 1930 у Харкові в складі Держ. видавн. об’єдн. України (див. Державне видавництво України)...


На вічну пам’ять Котляревському 

«НА ВІ́ЧНУ ПА́М’ЯТЬ КОТЛЯРЕ́ВСЬКОМУ» – літературний збірник. Опубл. 1904 в Києві вид-вом «Вік». Поява вид. на честь І. Котляревського (з нагоди відкриття 1903 йому пам’ятника) була закономірною у зв’язку з відзначенням століт. ювілею поеми «Енеїда» (1898)...


На вічну пам’ять Тарасови Шевченкови 

...

На горі 

«НА ГОРІ́» – українське видавництво в Західній Німеччині. Засн. 1955 І. Костецьким та його дружиною Е. Котмаєр. Діяло в Новому Ульмі (1955–58), Мюнхені (1959–67), Штутт­ґарті (1968–79). Видавало твори зарубіж. авторів у перекл. укр. мовою, модерну укр. поезію та прозу...


На Далекому Сході 

«НА ДАЛЕ́КОМУ СХО́ДІ» – двотижневик. Виходив 1937 у м. Ціндао (Китай), загалом опубл. 4 числа. Видавці – Укр. видавн. спілка та місц. осередок т-ва «Просвіта», фактично – В. Мигулін та М. Мілько. Перше число (від 27 березня), присвяч. річницям народж. та смерті Т. Шевченка...


На екранах України 

«НА ЕКРА́НАХ УКРАЇ́НИ» – україномовний тижневик. Засн. 1958 під назвою «На екранах Києва», від 1968 – «Н. е. У.». Виходив до 1997 щотижня в Києві спочатку як інформ.-реклам. бюлетень кінофікацій і кінопрокату Держ. ком-ту з кінематографії при РМ УРСР...


На зустріч волі 

«НА ЗУ́СТРІЧ ВО́ЛІ» – альманах. Виданий 1922 у Чернівцях накладом Укр. академ. т-ва греко-православ. богословів «Православна академія» й приурочений до 15-річчя діяльності цього т-ва. У складі редакц. ком-ту – П. Катеринюк, К. Ластівка, С. Лакуста...


На переломі 

«НА ПЕРЕЛО́МІ» – політичний, літературно-мистецький журнал української еміграції. Виходив 1920 у Відні з ініціативи Олександра Олеся, який друкував твори під влас. прізвищем та псевд. Валентин. Серед авторів – А. Хомик, П. Стах (псевд. С. Черкасенка), А. Крушельницький...


На переломі 

«НА ПЕРЕЛО́МІ» – газета. Виходила 1990–95 у м. Коломия Івано-Фр. обл. Орган Коломий. міської орг-ції УРП. Спочатку друкували щомісяця, згодом – неперіодично накладом 900 – 3 тис. прим.; усього – 27 чисел. Редагувала редколегія...


На розсьвітї 

«НА РОЗСЬВІ́ТЇ» – літературний журнал для молоді шкільного віку. Виходив раз на місяць 1907 у Львові; усього 2 числа. Видавець і відп. ред. – В. Пачовський. Популяризували нац. духовні цінності, ідеї «вільної України»...


На руїнах 

«НА РУЇ́НАХ» – літературно-громадський збірник, додаток до календаря товариства «Просвіта» на 1924. Виданий у серії «Народна бібліотека “Просвіти”», названий за однойм. віршем О. Бабія. Висвітлював трагічні події на зх.-укр. землях...


На Синевир трембіти кличуть 

«НА СИНЕВИ́Р ТРЕМБІ́ТИ КЛИ́ЧУТЬ» – щорічний обласний фольклорно-етнографічний фестиваль. Засн. 2001 у с. Синевирська Поляна Міжгір. р-ну Закарп. обл....


На старті 

«НА СТА́РТІ» – спортивний двотижневик. Видавали 1946 у м. Ріміні (Італія). Видавець – спортова референтура. Відп. ред. – Б. Пасічник. Усього – 4 числа. Інформували про найважливіші спорт. події у світі, про те, що відбувається на табор. майданчику, друкували різні огляди...


На сторожі 

«НА СТОРО́ЖІ» – україномовна газета в Болгарії. Від червня 1931 у дру­карнi «Право» в Софії вийшло 4 числа накладом 1000 прим. Ред. – І. Ор­лов (голова Укр. культур. об’єдн.)...


На сторожі 

«НА СТОРО́ЖІ» – видання теренового Проводу Закордонних частин ОУН у Німеччині. Виходило 1946–48 спочатку як сусп.-політ. двотижневик, від 1947 – як місячник. Редагувала колегія. Друкували на цикло­стилі. Закликали до консолідації укр. політ. сил на еміграції...


На хвилях життя 

«НА ХВИ́ЛЯХ ЖИТТЯ́» – літературний журнал штабу Армії УНР. 1921 надруковано на шапірографі лише 2 числа. Видавець – культ.-осв. гурток шта­бу Армії УНР. Перше число з’яви­ло­ся у березні без зазначення місця випуску. На думку декого з дослідників...


На хвилях Світязя 

«НА ХВИ́ЛЯХ СВІ́ТЯЗЯ» – фестиваль української естрадної пісні. Проводився щороку 1995–2014 на березі оз. Світязь у Шацькому р-ні Волин. обл. Засн....


На чатах 

«НА ЧА́ТАХ» – літературно-мистецький альманах. Виходив 1931–33 у Харкові. Видавець – укр. філія Літ. об’єдн. Червоної армії і флоту. Публікував твори з військ. тематики. Серед авторів – В. Бобинський, І. Дубинський, І. Кириленко, Я. Кальницький, П. Загоруйко, C. Ковганюк...


На чужині 

«НА ЧУЖИНІ́» – журнал. Видавав укр. мовою в Празі Гурток укр. молодих літераторів-емігрантів (на правах рукопису). Усього вийшло 2 числа в листопаді й грудні 1922. Часопис мав 2 частини: публіцист.-інформ. та літературну. У першій вміщували статті громад.-політ. тематики...


На чужині 

«НА ЧУЖИНІ́» – неперіодичне видання українських студентів-емігрантів у Польщі. Виходило 1924–25 у Варшаві. Друком часопису спочатку опікувався видавн. гурток при Укр. студент. громаді у Варшаві...


На шляху 

«НА ШЛЯХУ́» – літературно-художній альманах молодих авторів. Опубл. 1906 у Чернівцях студент. т-вом «Союз» з нагоди 30-річчя його заснування. Редакц. ком-т: В. Карбулицький, П. Катеринюк, С. Коралевич...


Нааке Вацлав Володимирович

НАА́КЕ Вацлав (В’ячеслав, Владислав) Володимирович (13(25). 03. 1863, Варшава – 1938, Одеса) – живописець, графік. Брав участь у виставках Т-ва пд.-рос. художників (1901–19). Чл. Т-ва ім. К. Костанді (1925). Навч. у Варшав. рисув. школі (1879–83)...


Набатов Ілля Семенович

НАБА́ТОВ Ілля Семенович (справж. – Туровський; 03(15). 09. 1896, м. Олександрія Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 18. 07. 1977, Москва) – артист естради...


Набережних Наталія Анатоліївна

НА́БЕРЕЖНИХ Наталія Анатоліївна (16. 01. 1971, м. Рубіжне Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (2000–16). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1998; викл. В. Бондаренко, Г. Тищенко). На твор. роботі. Учасниця обл....


Набивання, набійка 

НАБИВА́ННЯ...


Набивачов Олександр Олександрович

НАБИ́ВАЧОВ Олександр Олександрович (19. 03. 1923, Харків – 30. 08. 1964, там само) – живописець, графік...


Набитович Ігор Йосипович

НАБИТО́ВИЧ Ігор Йосипович (05. 03. 1964, смт Стебник, нині місто Дрогоб. міськради Львів. обл.) – лі­те­ратурознавець, перекладач. Д-р філол. н. (2009), проф. (2011)...


Набитович Юрій Романович

НАБИТО́ВИЧ Юрій Романович (04. 09. 1974, м. Теребовля Терноп. обл.) – кларнетист, педагог. Закін. Нац. муз. академію України (1999) та асистентуру-стажування при ній (2002; кл. В. Тихонова). 1996–2000 – арт. симф. оркестру Нац. філармонії України...


Набок Юрій Михайлович

НА́БОК Юрій Михайлович (20. 07. 1933, Київ – 27. 02. 2013...


Набока Андрій Олегович

НАБО́КА Андрій Олегович (14. 02. 1985, Київ) – графік. Син О. Набоки. Чл. НСХУ (2009). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва та арх-ри (Київ, 2010; майстерня О. Лопухова). На твор. роботі. Учасник міських, всеукр., міжнар. мист. виставок і пленерів від 2002. Персон. – у Києві (2002, 2007...


Набока Олег Васильович

НАБО́КА Олег Васильович (01. 09. 1946, с. Тупичів Городнян. р-ну Черніг. обл.) – графік. Батько А. Набоки. Чл. НСХУ (2008). Закін. Київ. полігр. ф-т Укр. полігр. ін-ту (1986; викл. Б. Валуєнко). На твор. роботі. Співпрацював із київ. вид-вами «Будівельник» (1986–88), «Веселка» (1986–93)...


Набоков Володимир Володимирович

НАБО́КОВ Володимир Володимирович (Набоков Владимир Владимирович; 10(22). 04. 1899, С.-Пе­тербург – 02. 07. 1977, м. Лозанна, Швейцарія) – російський письменник, публіцист, перекладач, літературознавець...


Навальна Марина Іванівна

НАВА́ЛЬНА Марина Іванівна (03. 02. 1971, с. Залісся Чорнобил. р-ну Київ. обл., нині зняте з обліку) – мовознавець, журналістка. Д-р філол. н. (2012)...


Наварріні Франческо

НАВАРРІ́НІ Франческо (Navarrini Francesco; 26. 12. 1855, м. Читтаделла, Італія – 21. 02. 1923, м. Мілан, Італія) – італійський співак (бас). Дебютував 1878 у м. Тревізо (Італія). Виступав на опер. сценах о-ва Мальта (1878–79), Флоренції (1880), Турина (1880–81; обидва – Італія), Мілана («Ла Скала», 1883)...


Навоєва Ірина Леонідівна

НАВО́ЄВА Ірина Леонідівна (03. 03. 1963, Житомир) – хоровий диригент, співачка (сопрано), композитор, педагог. Канд. мистецтвознавства (2019). Засл. діяч мист-в України (2015)...


Навротський Василь Всеволодович

НАВРО́ТСЬКИЙ Василь Всеволодович (12. 02. 1948, м. Миргород Полтав. обл.) – співак (бас), педагог. Проф. (2011). Нар. арт. України (2011). Лауреат Респ. конкурсу вокалістів (Київ, 1968), Всесоюз. конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (Вільнюс...


Навроцька Зоя Михайлівна

НАВРО́ЦЬКА Зоя Михайлівна (18. 05. 1957, с. Снітівка Летичів. р-ну Хмельн. обл.) – мистецтвознавець. Чл. НСМНМУ (1991...


Навроцький Анатолій Васильович

НАВРО́ЦЬКИЙ Анатолій Васильович (08. 02. 1934, Київ – 12. 12. 2002, там само) – графік. Чл. НСХУ (1983). Закін. Київ. худож. ін-т (1959; викл. В. Касіян, І. Плещинський). Відтоді працював у Києві: худож. ред. ж. «Зміна»...


Навроцький Василь Миколайович

НАВРО́ЦЬКИЙ Василь Миколайович (25. 08. 1929, с. Браниця Бобровиц. р-ну, нині Черніг. обл. – 16. 05. 2002...


Навроцький Григорій Миколайович

НАВРО́ЦЬКИЙ Григорій Миколайович (06. 01. 1833, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл. – 25. 12. 1907, Київ) – громадський діяч. Закін. Харків. ун-т зі ступ. канд. права (1857). Від 1858 займався громад. діяльністю в Ромен. пов., зокрема обіймав посади мирового посередника (1861–71)...


Навроцький Анатолій Павлович

НАВРО́ЦЬКИЙ Анатолій Павлович (25. 03. 1940, м. Павлоград Дніпроп. обл.) – хоровий диригент, педагог. Засл. арт. України (2000). Закін. Київ. консерваторію (1971; кл. М. Берденникова). Відтоді – кер. вокал.-інструм. ансамблю «Кобза» (Київ)...


Навроцький Борис Олексійович

НАВРО́ЦЬКИЙ Борис Олексійович (14(26). 04. 1894, Київ – 10. 02. 1943) – літературо- та музикознавець. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1917)...


Навроцький Георгій Іванович

НАВРО́ЦЬКИЙ Георгій Іванович (15. 04. 1915, м. Бєлгород, Росія – 03. 07. 1999, Донецьк) – архітектор. Закін. Харків. інж.-буд. ін-т (1941). Працював 1943–75 в ін-тах «Дондіпрошахт» і «Донецькпроект»: нач. відділу цивіл. буд-ва, гол. архітектор. Серед споруд – стадіон «Шахтар» (1936)...


Навроцький Олександр Іванович

НАВРО́ЦЬКИЙ Олександр Іванович (справж. – Варченко; 1898, Полтава – 1977, за ін. даними – 1978, там само) – балалаєчник, диригент...


Навроцький Сиґізмунд  Францович

НАВРО́ЦЬКИЙ Сиґізмунд Францович (04. 04. 1903, Варшава – 14. 09. 1976, Київ) – кінорежисер. Чл. СКін УРСР (1957). Закін. Білорус. ун-т (Мінськ, 1930), ВДІК у Москві (1934). Відтоді працював на кіностудіях «Ленфільм», «Радянська Білорусь» (обидві – Ленінград...


Навроцький Степан Аркадійович

НАВРО́ЦЬКИЙ Степан Аркадійович (07. 09. 1963, с. Нігин Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 14. 03. 2018, Київ, похов. у рідному селі) – економіст. Д-р екон. н. (2013)...


Навчальна книга - Богдан 

«НАВЧА́ЛЬНА КНИ́ГА – БОГДА́Н» – приватне видавництво. Засн. 1997 в Тернополі Б. Будним (дир. і гол. ред.). Видає навч., метод. та довідк. літ-ру для дошкіл., початк., серед. та вищої ланок освіти, зокрема словники, довідники, розмовники, енциклопедії...


Нагаєв Ібраїм-Герей Садикович

НАГА́ЄВ Ібраїм-Герей Садикович (19. 03. 1951, Ташкент) – кримськотатарський архітектор. Син Са­дика, брат Зареми Нагаєвих. Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2005). Срібна медаль ВДНГ (Москва...


Нагаєв Садик Ібрагімович

НАГА́ЄВ Садик Ібрагімович (13. 05. 1909, с. Кучук-Узень Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Малоріченське Алуш­тин. міськради, АР Крим – 14. 09. 1971, Ташкент) – кримськотатарський архітектор. Батько Зареми й Ібраїма-Герея Нагаєвих. Чл. СА СРСР (1937). У 12 р. став сиротою...


Нагаєва Зарема Садиківна

НАГА́ЄВА Зарема Садиківна (30. 08. 1949, Ташкент) – кримськотатарський архітектор. Дочка Садика, сест­ра Ібраїма-Герея Нагаєвих. Д-р арх-ри (1998, Москва; 2010 нострифікувала доктор. диплом в Україні)...


Нагаєвська Олена Варнавівна

НАГАЄ́ВСЬКА Олена Варнавівна (21. 05(03. 06). 1900, с. Япринцево, нині Оренбур. обл., РФ – 02. 02. 1990, Мос­ква) – живописець, мистецтво­знавець. Чл. Моск. СХ (1960). Закін. ф-т сусп. наук 1-го Середньоазіат. ун-ту (Ташкент, 1924), у Москві навч. на курсах розпису тканин (1927)...


Нагай Юлія Миколаївна

НАГА́Й Юлія Миколаївна (21. 05. 1958, с. Дубове Царичан. р-ну Дніпроп. обл.) – майстриня петриківського розпису. Чл. НСМНМУ (2015). Закін. Петриків. ПТУ (Дніпроп. обл....


Нагай Василь Георгійович

НАГА́Й Василь Георгійович (04. 04. 1914, м-ко Решетилівка, нині місто Полтав. обл. – 10. 12. 1982, Київ) – мистецтвознавець. Навч. у Київ. худож. ін-ті (1933–37). Працював у Центр. будинку нар. творчості (1938–54)...


Нагай Олександр Григорович

НАГА́Й Олександр Григорович (05(18). 04. 1910, Полтава – 28. 11. 1969, Київ) – живописець. Чл. СХУ (1963). Мист-во студіював у полтав. живописців М. Донцова, О. Рощиної, навч. у худож. студії С. Розенбаума, Харків. худож. ін-ті (1938–41, 1946–50; викл. М. Дерегус, С. Прохоров...


Нагайло Богдан

НАГА́ЙЛО Богдан (14. 12. 1952, м. Вулвергемптон, Велика Британія) – журналіст, публіцист, дипломат. Народився у сім’ї укр. біженців – вихідців із Київ. і Терноп. обл. З дитинства долучився до укр. культур. життя...


Нагірна Віра Йосипівна

НАГІ́РНА Віра Йосипівна (19. 07. 1936, м. Стрий...


Нагірна Стефанія Іванівна

НАГІ́РНА Стефанія Іванівна (дівоче – Чабан; 09. 09. 1898, м-ко Гримайлів Скалат. пов., нині смт Гусятин. р-ну Терноп. обл. – 05. 02. 1993, Нью-Йорк) – співачка (сопрано), педагог, громадська діячка. Бабуся О. Кузишина. Закін. учит. семінарію (1919), Вищий муз. ін-т (1923) у Львові...


Нагірний Василь Степанович

НАГІ́РНИЙ Василь Степанович (11. 01. 1848, с. Гірне, нині Стрий. р-ну Львів. обл. – 25. 02. 1921, Львів) – архітектор, громадський діяч. Батько Є. Нагірного. Навч. у Львів. тех. академії (1870–71), Федерал. політехніці в Лозанні (Швейцарія...


Нагірний Євген Васильович

НАГІ́РНИЙ Євген Васильович (13. 08. 1885, с. Рудне, нині смт Львів. міськ­ради – 08. 06. 1951, Львiв) – архiтектор. Син В. Нагірного. Закiн. архіт. ф-т Львiв. полiтех. школи (1912). Працював 1905–21 у Львові разом із батьком. Спро­ектував понад 500 житл....


Нагірний Маркіян Степанович

НАГІ́РНИЙ Маркіян Степанович (15. 03. 1934, с. Терпилівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 22. 11. 2005, Львів, похов. у рідному селі) – літературознавець, перекладач...


Нагірняк Леонід Іванович

НАГІРНЯ́К Леонід Іванович (27. 11. 1975...


Нагірняк Василь Васильович

НАГІРНЯ́К Василь Васильович (20. 04. 1961, с. Торговиця Городенків. р-ну Івано-Фр. обл.) – прозаїк, публіцист, журналіст. Чл. НСПУ (2016). Засл. журналіст України (2010). Літ.-мист. премія ім. Марійки Підгірянки (1993), літ. премії ім. В. Стефаника (2009)...


Нагірняк Іван Семенович

НАГІРНЯ́К Іван Семенович (25. 03. 1949, с. Ломачинці Сокирян. р-ну Чернів. обл. – 01. 09. 2014, м. Новодністровськ Чернів. обл., похов. у рідному селі) – драматург, прозаїк, поет, публіцист. Чл. НСПУ (2003), НСЖУ (1979). Премії ім. М. Чабанівського, ім. С. Воробкевича (обидві – 2007)...


Нагля Алевтина Степанівна

НА́ГЛЯ Алевтина Степанівна (19. 03. 1967, м. Потсдам, Німеччина) – співачка (мецо-сопрано), актриса. Засл. арт. України (2019). Закін. Київ. пед. ін-т (1991). Від 1992 – арт. Київ. театру оперети. Н. має оригін. приємний тембр голосу (мецо-сопрано)...


Нагнибіда Валентин Кузьмич

НАГНИ́БІДА Валентин Кузьмич (27. 02. 1925, с. Солониця, нині Козельщин. р-ну Полтав. обл. – 30. 05. 1985, м. Кременчук Полтав. обл....


Нагнибіда Микола Львович

НАГНИ́БІДА Микола Львович (07(20). 09. 1911, с. Попівка, нині Смирнове Більмац. р-ну Запоріз. обл. – 16. 09. 1985, Київ) – поет. Чл. СПУ (1955). Сталін. премія (1952)...


Наголкіна Зінаїда Василівна

НАГО́ЛКІНА Зінаїда Василівна (16. 10. 1905, м. Ніжин, нині Черніг. обл. – 31. 03. 1978, Київ) – реставратор. Чл. СХУ. Навч. в Київ. хім.-тех­нол. ін-ті (1924–30), худож. студії М. Ярового (1935–38)...


Наголос 

НА́ГОЛОС – виділення фонетичними засобами одного зі складів у словах чи інших мовленнєвих одиницях (синтагмах, фразах). У зв’язку з цим склади поділяють на наголошені й ненаголошені (прийнято вважати...


Нагорна Ольга Василівна

НАГО́РНА Ольга Василівна (28. 01. 1969, Київ) – співачка (сопрано), педагог. Дочка Н. Куделі. Нар. арт. України (2015). Нац. премія України ім. Т. Шевченка (1998). Дипломантка міжнар. конкурсів опер. співаків (Рим, 1997; Белґрад, 1998)...


Нагорна Людмила Леонідівна

НАГО́РНА Людмила Леонідівна (29. 04. 1958, Львів) – художниця театру, педагог. Засл. художник України (2008). Мист. премія ім. Д. Лідера (2015). Чл. НСХУ (1989). Закін. Київ. худож. ін-т (1985; викл. І. Биченкова, Д. Лідер). Відтоді – художник-постановник...


Нагорна Олена Віталіївна

НАГО́РНА Олена Віталіївна (05. 02. 1978, с. Оженин Остроз. р-ну Рівнен. обл.) – співачка (ліричне сопрано). Засл. арт. України (2009). Закін. Нац. муз. академію України (Київ, 2003; кл. Л. Остапенко). Від 2002 – арт. камер. хору «Хрещатик»...


Нагорний Леонід Миколайович

НАГО́РНИЙ Леонід Миколайович (27. 11. 1945, Львів) – художник, майстер художнього скла. Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1974; викл. Б. Галицький, А. Соболєв). Відтоді до 2000 працював на гол. підпр-ві львів. фірми «Райдуга»...


Нагорний Сергій Олександрович

НАГО́РНИЙ Сергій Олександрович (23. 01. 1955, м. Інта, Респ. Комі, РФ) – графік, живописець. Чл. СХ СРСР (1988), НСХУ (1988–2004). Закін. Ленінгр. ін-т живопи­су, скульп­тури та арх-ри (нині С.-Пе­тер­бург...


Стр. 1 | 9        1    2    Наступна