Енциклопедія Сучасної України--Людина-Е-1
Beta-версія
Головна / Людина / Е
Всього статей:  257


Equites 

«Е́QUITES» – команда мандрівників, яка ставить за мету дослідження людського організму в екстремальних умовах віддалених та малодоступних куточків Земної кулі. У перекладі з лат. назва означає «вершники». Засн. 1998 В. Вукстою (капітан)...


Extreme X3M 

«EXTREME Х3М» – журнал. Засн. 1999 у Києві Д. Тимченком та О. Єременком; видавці – Держ. ком-т інформ. політики України, Всеукр. федерація екстрем. видів спорту. Виходить раз на місяць, статті друкує рос., укр....


де Ербіньї Мішель

де ЕРБІНЬЇ́ Мішель (d’Herbigny Michel; 08. 05. 1880, м. Лілль, Франція – 23. 12. 1957, м. Екс-ан-Прованс, Франція) – французький церковний діяч РКЦ...


Евенсон Олександр Мойсейович

ЕВЕНСО́Н Олександр Мойсейович (05(17). 05. 1892, Житомир – 1919, Київ) – шахіст. Майстер (1913). Навч. в Ун-ті св. Володимира (Київ). Призер великого (3-є м.), малого (4-е м.) шах. чемпіонатів Києва (обидва – 1910). Переможець Всерос. турніру любителів (С.-Петербург, 1913)...


Евтаназія 

ЕВТАНА́ЗІЯ (від грец. εὖ – добре, υάνατοζ – смерть) – навмисне позбавлення життя безнадійно хворої людини з метою припинення її страждань. Е. розглядають у філософії, мед. та юрид. деонтології...


Еґан Едмун

Е́ҐАН Едмун (Egán Edmund; 13. 07. 1851, м-ко Чакторня, Австро-Угорщина, нині Чаковець, Хорватія – 20. 09. 1901, Ужгород) – угорський економіст. З походження шотландець. Навч. у Вищій екон. школі в Галле (Німеччина), студіював аграрне право у Віден. ун-ті. Працював у Німеччині, Італії...


Егоїзм 

ЕГОЇ́ЗМ (франц. égoїsme, від его…) – ціннісна орієнтаціяї суб’єкта...


Егопсихологія 

ЕГОПСИХОЛО́ГІЯ (від его… і психологія) – один із напрямів психоаналізу, який досліджує проблеми людського «Я». Виникла як реакція на ортодоксал. фройдизм. На відміну від останнього...


Егоцентризм 

ЕГОЦЕНТРИ́ЗМ (від его… і центр) – зосередженість особистості на власних цілях...


Едельман Леонід Абрамович

ЕДЕЛЬМА́Н Леонід Абрамович (25. 04. 1932, Київ – 16. 10. 1983, там само) – тренер (спортивна гімнастика). Чоловік Т. Перської. Засл. тренер України та СРСР (1984...


Едельштейн Віталій Іванович

ЕДЕЛЬШТЕ́ЙН Віталій Іванович (Эдельштейн Виталий Иванович; 17(29). 04. 1881, м. Казань, Росія – 01. 08. 1965, Москва) – російський фахівець у галузі овочівництва. Почес. чл. ВАСГНІЛ (1956). Герой Соц. Праці (1961). Сталін. премія (1946). Держ. нагороди СРСР. Закін. Ліс. ін-т у С.-Петербурзі (1902)...


Езау Іван Якович

ЕЗА́У Іван Якович (справж. – Йоганн- Якоб; 1861, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ, за ін. даними – колонія Молочна Таврій. губ. – ?) – інженер-технолог, промисловець...


Езау Катерина Іванівна

ЕЗА́У Катерина Іванівна (03. 04. 1898, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 04. 06. 1997, м. Санта-Барбара, шт. Каліфорнія, США) – анатом рослин. Дочка І. Езау. Д-р філософії (1932), засл. проф. ботаніки, акад. Швед. королів. АН...


Ейгеси 

Е́ЙГЕСИ – родина. Роман Михайлович (1840 – 1926) – лікар. Закін. Моск. ун-т (1870). Працював лікарем у Харків. губ., Київ. військ. окрузі. У Болгарії під кер-вом М. Пирогова проводив ефірну анестезію. 1879–1906 – повіт. лікар у Орлов., Курській та ін. губ.; 1906–12...


Ейдельман Фрейда Мордківна

Е́ЙДЕЛЬМАН Фрейда Мордківна (25. 08. 1922, м-ко Фастів, нині місто Київ. обл. – 13. 10. 1975...


Ейдригевич Євген Владиславович

ЕЙДРИГЕ́ВИЧ Євген Владиславович (03(16). 07. 1906, м. Коканд, нині Узбекистан – 11. 04. 1984, Одеса) – вчений-зоотехнік. Д-р с.-г. н. (1944), проф. (1945). Уряд. нагороди. Закін. Туркм. зоовет. ін-т (Ашґабат...


Ейнгорн В’ячеслав Семенович

ЕЙНГО́РН В’ячеслав Семенович (23. 11. 1956, Одеса) – шахіст. Гросмейстер СРСР (1987), міжнар. гросмейстер (1986). Засл. м. сп. України (2001). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2006). Закін. Одес. ун-т (1979). Чл. збір. команди СРСР (1986–91). Чемпіон Європи (м. Хайфа, Ізраїль...


Ейснер Федір Федорович

Е́ЙСНЕР Федір Федорович (13(26). 02. 1916, Москва – 03. 10. 1986, Харків) – вчений-зоотехнік. Д-р с.-г. н. (1964), проф. (1967)...


Ейфорія 

ЕЙФОРІ́Я (від грец. – добре і ϕορἐω – переношу) – стійкий не виправданий об’єктивними умовами стан, для якого характерні піднесений настрій, оптимізм, бадьорість...


Екватор 

«ЕКВА́ТОР» – підприємство машинобудівної галузі промисловості. Розташ. у Миколаєві. Засн. 1923 як майстерня з вироб-ва та ремонту електроустаткування суден. Від 1934 – Микол. монтажно-вироб. підпр-во «Електромортрест». 1941 підпр-во евакуйовано у м. Астрахань (РФ)...


Екель Петро Якович

Е́КЕЛЬ Петро Якович (27. 09. 1950, Київ) – фахівець у галузі електроенергетики. Д-р тех. н. (1990), проф. (1991). Закін. Київ. політех. ін-т (1973)...


Екземплярський Василь Іллiч

ЕКЗЕМПЛЯ́РСЬКИЙ Василь Іллiч (30. 12. 1874 (11. 01. 1875), Київ – 20. 06. 1933, там само) – богослов, публiцист. Син І. Екземплярського (див. Ієронім). Закін. Тамбов. духовну семінарію (Росія, 1896) та Київ. духовну академiю зі ступ. канд. богослов’я (1901)...


Екогігієни і токсикології інститут ім. Л. Медведя 

ЕКОГІГІЄ́НИ І ТОКСИКОЛО́ГІЇ Інститут ім. Л. Медведя – науково-дослідна установа, що вивчає проблеми екологічної безпеки...


Екодизайн 

ЕКОДИЗА́ЙН – галузь комплексної дизайнерської діяльності з прагненням до реалізації зближення в проектованих об’єктах вимог довкілля та культури, що викликає необхідність врахування набутих цінностей у сфері взаємовідносин людини з природою...


Екології Карпат інститут НАНУ 

ЕКОЛО́ГІЇ КАРПА́Т Інститут НАНУ – науково-дослідна установа, що вивчає проблеми екології Українських Карпат. Засн. 1991 на базі Львів. відділ. Ін-ту ботаніки АНУ (створ. 1974). У структурі Ін-ту – відділи екосистемології з лаб. ґрунт. хімії та біохімії...


Екологічна академія наук українська (УЕАН) 

ЕКОЛОГІ́ЧНА АКАДЕ́МІЯ НАУ́К Українська (УЕАН) – громадська наукова організація...


Екологічна газета 

«ЕКОЛОГІ́ЧНА ГАЗЕ́ТА» Засн. 2004 у Києві. Виходить укр. мовою двічі на місяць; наклад 15 тис. прим. Висвітлює проблеми та досягнення у галузі охорони довкілля, новітні світ. технології. Рубрики: «Екологія душі», «Всесвітня духовність», «Екологічне перехрестя»...


Екологічна економіка 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ЕКОНО́МІКА – галузь знань...


Екологічна епідеміологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ЕПІДЕМІОЛО́ГІЯ – галузь медичної науки, що вивчає стан здоров’я населення у зв’язку з дією несприятливих чинників довкілля. Об’єктом дослідж. Е. е. є різні контингенти насел. (міст, обл., р-нів, певних територій, країн) і навіть популяції континентів...


Екологічна освіта 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ОСВІ́ТА – різновид професійної освіти, що забезпечує підготовку фахівців з різних галузей екології. Відповідно до міжнар. вимог базовою ідеєю...


Екологічна психологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ПСИХОЛО́ГІЯ – галузь психології...


Екологічна свідомість 

ЕКОЛОГІ́ЧНА СВІДО́МІСТЬ – одне з ключових понять екологічної психології, що означає вищий рівень психічного відображення природного, штучного, соціального середовища та внутрішнього світу людини...


Екологічна фізіологія 

ЕКОЛОГІ́ЧНА ФІЗІОЛО́ГІЯ – розділ фізіології, що вивчає вплив на функції тварин і людини умов життєдіяльності в різних фізико-географічних зонах, у різні періоди року, доби тощо...


Екологічний туризм 

ЕКОЛОГІ́ЧНИЙ ТУРИ́ЗМ – цілеспрямовані подорожі на природні території для ознайомлення з місцевою культурою та історією середовища, які не порушують цілісність екосистем. Е. т. – один з найновіших напрямів турист. діяльності...


Екологічних проблем український науково-дослідний інститут 

ЕКОЛОГІ́ЧНИХ ПРОБЛЕ́М Український науково-дослідний інститут – установа, що здійснює наукове забезпечення державної політики України в галузях охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Засн. 1971 у Харкові як ВНДІ охорони вод...


Екологічної патології людини інститут 

ЕКОЛОГІ́ЧНОЇ ПАТОЛО́ГІЇ ЛЮДИ́НИ Інститут – науково-дослідна установа, що вивчає структурне підґрунтя техногенно індукованих патологічних процесів в організмі людини для оптимізації діагностичної...


Екологія виробництва 

ЕКОЛО́ГІЯ ВИРОБНИ́ЦТВА – розділ екології, що вивчає вплив виробництва (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту) на живі організми, зокрема на людину. Вироб. діяльність спричинила конфлікт людства з довкіллям...


Екологія і релігія 

...

Екологія промислова 

ЕКОЛО́ГІЯ ПРОМИСЛО́ВА – науковий напрям сучасної екології, завданням якого є вивчення закономірностей розвитку та функціонування екосистем і біосфери в цілому під впливом промислового виробництва, взаємозв’язку промисловості та довкілля...


Екологія сільськогосподарська 

...

Економіка 

ЕКОНО́МІКА (грец. οἰϰονομιϰή, від οἶϰος – оселя, середовище і νόμος – закон) – систематизоване за певними правилами господарство, що забезпечує задоволення суспільних потреб через виробництво життєво необхідних благ. Нині термін «Е.»...


Економіка АПК 

«ЕКОНО́МІКА АПК» – міжнародний науково-виробничий журнал. Засн. 1994 у Києві Мін-вом аграр. політики України, Ін-том аграр. економіки УААН, Компанією «Брати Карич» (Югославія). Виходить щомісяця укр. мовою (резюме вміщує англ.)...


Економіка будівництва 

ЕКОНО́МІКА БУДІВНИ́ЦТВА – система спеціальних наукових знань про форми і особливості прояву загальних економічних законів у капітальному будівництві як галузі народного господарства. Е. б....


Економіка будівництва і міського господарства 

«ЕКОНО́МІКА БУДІВНИ́ЦТВА І МІСЬКО́ГО ГОСПОДА́РСТВА» – наукове періодичне видання. Засн. 2005 Донбас. академією буд-ва і арх-ри (м. Макіївка Донец. обл.). Виходить 4 рази на рік. Мови видання: укр....


Економіка в школах України 

...

Економіка житлово-комунального господарства 

ЕКОНО́МІКА ЖИТЛО́ВО-КОМУНА́ЛЬНОГО ГОСПОДА́РСТВА – специфічні виробничі та соціально-економічні відносини, які виникають у процесі створення...


Економіка змішана 

ЕКОНО́МІКА ЗМІ́ШАНА – економічна система, у якій інформацію передають переважно у спонтанному порядку або за допомогою цінових сигналів...


Економіка знань 

ЕКОНО́МІКА ЗНАНЬекономіка, за якої рушійною силою прогресу є знання, зосереджені в людському капіталі. В Е. з. людину розглядають не тільки як фактор вироб-ва (праця)...


Економіка і прогнозування 

«ЕКОНО́МІКА І ПРОГНОЗУВА́ННЯ» – науковий журнал. Засн. 2000 у Києві Ін-том екон. прогнозування (нині економіки та прогнозування) НАНУ. Виходить 4 рази на рік укр. мовою, наклад 500 прим. Друкує матеріали, що висвітлюють перспективи розвитку економіки, науки, техніки...


Економіка і регіон 

«ЕКОНО́МІКА І РЕГІО́Н» – збірник наукових праць. Засн. у липні 2003 Полтав. тех. ун-том (і видавець). Виходить 4 рази на рік; наклад 300 прим. Публікує статті укр....


Економіка і управління 

«ЕКОНО́МІКА І УПРАВЛІННЯ» – науковий журнал. Засн.1998 у Києві Європ. ун-том і Асоц. навч. закладів України приват. форми власності. Виходить щокварталу, наклад 200 прим. Матеріали вміщує укр., рос., і англ. мовами. Публікації присвяч. теор., методол....


Економіка перехідна 

ЕКОНО́МІКА ПЕРЕХІДНА́ – економіка, що знаходиться на стадії переходу від одного типу господарства до іншого. Е. п. також називають історично нетривалий відрізок часу...


Економіка праці 

ЕКОНО́МІКА ПРА́ЦІ – розділ економічної науки, що вивчає проблеми праці та трудової діяльності людей. Е. п. розвивалася паралельно у рад. наук. школі та зх....


Економіка промисловості 

ЕКОНО́МІКА ПРОМИСЛО́ВОСТІ Існують два концептуал. підходи до визначення Е. п. Представники першого, базованого на метод. засадах минулого, трактують її як галузь екон. науки, що вивчає пром-сть як комплексну систему взаємозалеж. галузей...


Економіка регіональна 

ЕКОНО́МІКА РЕГІОНА́ЛЬНА – система суспільних відносин, що історично склалася у межах областей держави і являє собою сукупність взаємопов’язаних утворень та зв’язків...


Економіка ресурсна 

ЕКОНО́МІКА РЕСУ́РСНА – тип економіки, зорієнтований на переважний розвиток добувних галузей і первинного перероблення сировини...


Економіка ринкова 

ЕКОНО́МІКА РИ́НКОВА – одна з форм організації економіки. За Е. р. продукт виробляють з метою продажу (він стає товаром), на ринках взаємодіють вільні виробники та споживачі, панують відносини та зв’язки товар. вироб-ва. Відтак природу, екон. зміст...


Економіка сільського господарства 

...

Економіка соціальна 

ЕКОНО́МІКА СОЦІА́ЛЬНА – наукові знання про певний тип соціально-економічного устрою. Засн. цього наук. напряму, переважно австр. і нім. вчені...


Економіка тіньова 

ЕКОНО́МІКА ТІНЬОВА́ – господарська, комерційна та економічна діяльність, здійснювана поза державним обліком і контролем. Е. т., як складне системне соц.-екон. явище, охоплює всі сфери життєдіяльності держави та сусп-ва і включає процеси вироб-ва, розподілу, обміну...


Економіка торгівлі 

ЕКОНО́МІКА ТОРГІ́ВЛІ – галузь економічної науки, що вивчає проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів (трудових, матеріальних...


Економіка транспортного комплексу 

«ЕКОНО́МІКА ТРА́НСПОРТНОГО КО́МПЛЕКСУ» – збірник наукових праць. Засн. 1997 Харків. автомоб.-дорож. ун-том. Виходить 2 рази на рік укр. та рос. мовами...


Економіка туризму 

ЕКОНО́МІКА ТУРИ́ЗМУ – галузь економіки, пов’язана з туристичною діяльністю. На поч. 21 ст. за обсягом послуг туризм посідає 1-е...


Економіка. Менеджмент. Підприємництво 

«ЕКОНО́МІКА. МЕ́НЕДЖМЕНТ. ПІДПРИЄ́МНИЦТВО» – збірник наукових праць. Засн. 2000 Сх.-укр. ун-том (Луганськ) як щорічник, від 2001 – у переліку видань ВАК України. Матеріали друкує укр. та рос. мовами; наклад 300 прим. Темат. спрямованість публікацій: екон. науки...


Економіки інститут НАНУ 

ЕКОНО́МІКИ Інститут НАНУ – науково-дослідна установа. Засн. 1936 з метою «наук. узагальнення досягнень соціаліст. буд-ва»...


Економіки інформатизації та моделювання державний науково-дослідний інститут 

ЕКОНО́МІКИ ІНФОРМАТИЗА́ЦІЇ ТА МОДЕЛЮВА́ННЯ Державний науково-дослідний інститут – науково-дослідна установа...


Економіки промисловості інститут НАНУ 

ЕКОНО́МІКИ ПРОМИСЛО́ВОСТІ Інститут НАНУ – науково-дослідна установа...


Економіки та прогнозування інститут НАНУ 

ЕКОНО́МІКИ ТА ПРОГНОЗУВА́ННЯ Інститут НАНУ – науково-дослідна установа...


Економіко-правових досліджень інститут НАНУ 

ЕКОНО́МІКО-ПРАВОВИ́Х ДОСЛІ́ДЖЕНЬ Інститут НАНУ – науково-дослідна установа...


Економіко-технологічний університет транспорту державний 

ЕКОНО́МІКО-ТЕХНОЛОГІ́ЧНИЙ УНІВЕРСИТЕ́Т ТРА́НСПОРТУ Державний – вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку фахівців для залізничного транспорту. Засн. 1924 як Київ. ін-т інж. шляхів сполучення, від 1933 – Київ. ін-т інж. транспорту...


Економічна безпека 

ЕКОНОМІ́ЧНА БЕЗПЕ́КА – складна багатофакторна категорія, що характеризує здатність національної економіки до розширеного відтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб населення і держави; протистояння дестабілізаційній дії чинників...


Економічна відповідальність 

ЕКОНОМІ́ЧНА ВІДПОВІДА́ЛЬНІСТЬ – система формальних і неформальних норм та правил поведінки господарських суб’єктів-власників...


Економічна ефективність 

ЕКОНОМІ́ЧНА ЕФЕКТИ́ВНІСТЬ – результативність економічної системи...


Економічна ефективність інвестицій 

ЕКОНОМІ́ЧНА ЕФЕКТИ́ВНІСТЬ ІНВЕСТИ́ЦІЙ – співвідношення між величиною інвестицій у створення або розвиток основного капіталу та отриманим ефектом. Залежить від джерела витрат, напрямів їх використання (розширення...


Економічна ефективність інновацій 

ЕКОНОМІ́ЧНА ЕФЕКТИ́ВНІСТЬ ІННОВА́ЦІЙ Ефективність інновацій безпосередньо визначає їхня конкретна здатність зберігати відповідну кількість праці, часу...


Економічна інформація 

ЕКОНОМІ́ЧНА ІНФОРМА́ЦІЯ – сукупність відомостей, що відображають відносини і процеси, пов’язані з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням матеріальних і нематеріальних благ. Е. і. віддзеркалює частину людської діяльності...


Економічна криза 

ЕКОНОМІ́ЧНА КРИ́ЗА – порушення рівноваги між попитом і пропозицією на товари та послуги, що спричинює депресивний процес в економічній кон’юнктурі. Цей термін також використовують на позначення однієї з фаз відтворюв. циклу, який послідовно включає Е. к....


Економічна незалежність 

ЕКОНОМІ́ЧНА НЕЗАЛЕ́ЖНІСТЬ – повна самостійність країни у визначенні свого економічного статусу, здійсненні виключного права на володіння, користування та розпорядження національним багатством...


Економічна освіта 

ЕКОНОМІ́ЧНА ОСВІ́ТА – вид діяльності, що передбачає формування економічних знань, вмінь і навичок господарювання, засвоєння досвіду розвитку соціально-економічного середовища у процесі підготовки фахівців для економічних служб...


Економічна оцінка землі 

ЕКОНОМІ́ЧНА ОЦІ́НКА ЗЕМЛІ́ – визначення відносної продуктивності та загальної цінності землі. Землю оцінюють як природ. ресурс, гол. засіб вироб-ва у сільс. й лісовому госп-вах, простор. базис у сусп. вироб-ві. Показники Е. о. з. характеризують продуктивність земель...


Стр. 1 | 4        1    2    Наступна