Енциклопедія Сучасної України - Результати пошуку
Beta-версія
Головна / Результати пошуку
Статей знайдено:  70

Київська культура

...

Київська ГЕС

...

Київська пектораль

«КИ́ЇВСЬКА ПЕКТОРА́ЛЬ» – міська театральна премія. Засн. 1992 у Києві з ініціативи міського відділ. НСТДУ та Гол. упр. культури міської держадміністрації. Створ. з метою популяризації кращих здобутків профес. театрів і театр. угруповань...


Київська область

КИ́ЇВСЬКА О́БЛАСТЬ – область у північній частині України, у басейні середньої течії Дніпра, переважно на Правобережжі (див. Київщина...


Київська округа

КИ́ЇВСЬКА ОКРУ́ГА – адміністративно-територіальна одиниця. Створ. 7 березня 1923 у складі Київ. губ., окруж. центр – Київ. На час утворення нараховувала 20 р-нів...


Київська правда

«КИ́ЇВСЬКА ПРА́ВДА» – видавничо-поліграфічний комплекс у Києві. Історія розпочинається 1900 із друкарні Р. Лубківського, що виготовляла запрошення, проспекти, рекламні оголошення театрів, а також друкувала газети «Кіевская заря»...


Київська правда

«КИ́ЇВСЬКА ПРА́ВДА» – газета. Засн. у березні 1917 у Києві як «Голос социал-демократа», згодом – «Пролетарская мысль» (орган Київ. обл. ради нар. депутатів), від 1918 – «Киевский коммунист», від 1919 – «Коммунист», від серпня 1921 – «Пролетарская правда»...


Київська губернія

...

Київська старовина

«КИ́ЇВСЬКА СТАРОВИНА́» – науково-популярний і літературний журнал. Виходить від 1992 у Києві 6 разів на рік як продовження часопису «Кіевская старина». На відміну від попередника...


Київська весна

...

Київська академія

«КИ́ЇВСЬКА АКАДЕ́МІЯ» – науковий журнал. Засн. 2004 Нац. ун-том «Києво-Могилян. академія». Перший номер видано як спецвип. «Наукових записок НаУКМА» (т. 35). Від 2006 – сучасна назва. Виходить щороку накладом 300 прим. Матеріали уміщує укр., англ....


Київська церква

«КИ́ЇВСЬКА ЦЕ́РКВА» – альманах. Виходив 1998–2001 у Києві та Львові як додаток до часопису «Місіонар» (усього 15 чисел). Ініціатор і гол. ред. – о. Теодозій Янків. Наклад бл. 2 тис. прим. Друкував матеріали з історії та соц. політики УГКЦ...


Київська фортеця

КИ́ЇВСЬКА ФОРТЕ́ЦЯ – комплекс фортифікаційних споруд 18–19 ст. Розташ. на Печерську та прилеглих до нього територіях. Була однією з найпотужніших фортець Рос. імперії. Нині – група пам’яток арх-ри та історії...


Київська оборонна операція

...

Київська фабрика Сувенір

КИ́ЇВСЬКА ФА́БРИКА «СУВЕНІ́Р» Створ. 1968 як Київ. ф-ка сувенірно-подарунк. виробів, згодом назва неодноразово змінювалася, від 2007 – ТОВ із сучас. назвою. Спочатку виробляли коробочки з пресов. тирси...


Київська тютюнова фабрика

КИ́ЇВСЬКА ТЮТЮНО́ВА ФА́БРИКА – підприємство тютюново-махоркової промисловості. Засн. 1861 вихідцем із родини торговців тютюном С. Когеном як невелике підпр-во з виготовлення турец. тютюну та сигар. Через 10 р. воно стало найбільшим серед 13-ти ін. тютюн. ф-к Києва...


Київська духовна академія

...

Київська рисувальна школа

...

Київська гідроакумулююча електростанція

...

Київська наступальна операція

...

Київська православна богословська академія УПЦ КП

КИ́ЇВСЬКА ПРАВОСЛА́ВНА БОГОСЛО́ВСЬКА АКАДЕ́МІЯ УПЦ КП – вищий богословський навчальний заклад. Веде свою історію від Київ. брат. школи, заснованої 1615 у Київському Братському Богоявленському чоловічому монастирі...


Каштан Київська швейна фабрика

«КАШТА́Н» Київська швейна фабрика – підприємство легкої промисловості. Засн. 1947. Спеціалізується на пошитті чол. сорочок (класичних, корпоративних з двома кишенями та погонами) і жін. блуз. Також виготовляє дит. сорочки, сорочечки для малюків, блузи для школярів...


Київська трикотажна фабрика Роза

КИ́ЇВСЬКА ТРИКОТА́ЖНА ФА́БРИКА «РО́ЗА» – підприємство трикотажної промисловості. Засн. 1922. Спеціалізується на виготовленні трикотаж. полотен і є одним із найбільших виробників цієї продукції в Україні (бл. 26 т щороку чол....


Київська військово-картографічна фабрика

...

Київська меблева фабрика ім. В. Боженка

...

Київська кондитерська фабрика Рошен

КИ́ЇВСЬКА КОНДИ́ТЕРСЬКА ФА́БРИКА «РОШЕ́Н» – підприємство харчової промисловості. Засн. 1886 купцем В. Єфимовим. Від 1923 – ім. К. Маркса. У перший рік свого існування виробила 200 т шоколаду, 1930 обсяги вироб-ва зросли до 7000 т...


Київська дитяча академія мистецтв

...

Київська духовна академія і семінарія УПЦ МП

КИ́ЇВСЬКА ДУХО́ВНА АКАДЕ́МІЯ І СЕМІНА́РІЯ УПЦ МП – вищий духовний навчальний заклад. Веде свою історію від Київ. брат. школи, заснованої 1615 у Київському Братському Богоявленському чоловічому монастирі...


Київська камерата Національний ансамбль солістів

«КИ́ЇВСЬКА КАМЕРА́ТА» Національний ансамбль солістів Засн. 1977 у Києві як Ансамбль камер. музики СКУ з ініціативи В. Матюхіна (до 1991 – худож. кер., 1991–2000 – дир. та диригент...


Київська губернська вчена архівна комісія

КИ́ЇВСЬКА ГУБЕ́РНСЬКА ВЧЕ́НА АРХІ́ВНА КОМІ́СІЯ Засн. 1914 з ініціативи чл. Київ. т-ва охорони пам’яток старовини та мист-ва – О. Мердера, І. Каманіна, М. Довнар-Запольського...


Київська муніципальна українська академія танцю ім. С. Лифаря

...

Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв

КИ́ЇВСЬКА МУНІЦИПА́ЛЬНА АКАДЕ́МІЯ ЕСТРА́ДНОГО ТА ЦИРКОВО́ГО МИСТЕ́ЦТВ – вищий мистецький навчальний заклад...


Київська державна академія водного транспорту ім. П. Конашевича-Сагайдачного

КИ́ЇВСЬКА ДЕРЖА́ВНА АКАДЕ́МІЯ ВО́ДНОГО ТРА́НСПОРТУ ім. П. Конашевича-Сагайдачного – вищий навчальний заклад...


Київська Русь Сахалінська регіональна громадська організація українців

«КИ́ЇВСЬКА РУСЬ» Сахалінська регіональна громадська організація українців Засн. 1987 на перших зборах українців о-ва Сахалін у м. Южно-Сахалінськ (Сахалін. обл., РФ) як Укр. культ.-осв. т-во «Київ. Русь». Голова – С. Коляда, чл. ради – В. Мазолевський, С. Сухоставський...


Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. М. Лисенка

КИ́ЇВСЬКА СЕРЕ́ДНЯ СПЕЦІАЛІЗО́ВАНА МУЗИ́ЧНА ШКО́ЛА-ІНТЕРНА́Т ім. М. Лисенка Засн. 1934 як середня спец. муз. школа при Київ. консерваторії (нині Нац. муз. академія України) з ініціативи Г. Беклемішева, Д. Бертьє та ін. Від 1935 – школа-інтернат, від 1944 – ім. М. Лисенка...


Культура

КУЛЬТУ́РА (від лат. cultura – обробка, догляд, від colo – вирощувати, обробляти землю) – прояв життя людини, що виражається у моделях поведінки, засобах і продуктах діяльності, зокрема ідеях, ідеалах...


Культура

«КУЛЬТУ́РА» – видавництво. Діяло 1920–30 у Києві. Випускало дит. художню літ-ру укр. та зарубіж. класиків. Серед творів укр. письменників – вірш «Ялинка» Олександра Олеся (1928; 1929; 1930), зб. оповідань та віршів «До світла» І. Франка (1928), поема «Наймичка» Т. Шевченка (1929)...


Культура

«КУЛЬТУ́РА» – журнал. Виходив щомісяця 1924–34 у Львові. Наклад бл. 2 тис. прим. Висвітлював питання культури у взаємозв’язку з теор. положеннями соціалізму та марксизму. Осн. проблематика: нац. питання, завдання виховання молоді, свобода преси, проблеми кінематографу...


Культура елітарна

КУЛЬТУ́РА ЕЛІТА́РНАкультура, що ґрунтується на специфічних формах мистецт­ва, зрозумілих нечисленній групі лю­­дей із високим інтелектуальним рівнем, відповідними духовними запитами...


Культура естетична

КУЛЬТУ́РА ЕСТЕТИ́ЧНА – інтелектуальний рівень національних і світоглядних напрямів естетики, їхня художня якість. К. е. варто розглядати у руслі історії естетики: від запроваджен­­ня відповід. терміна нім. філософом А. Баумґартеном у 18 ст....


Культура етнічна

КУЛЬТУ́РА ЕТНІ́ЧНА – культура, початковим джерелом якої є колективна творчість певної етнічної спільноти. У скла­ді К. е. – спосіб життя, світогляд, мова...


Куштановицька культура

КУШТАНОВИ́ЦЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована серед. 6 – 4 ст. до н. е. Поширена у передгір. і низин. зонах Закарп. України. Її назва походить від назви курган. могильника побл. с. Куштановиця Мукачів. р-ну Закарп. обл....


Кукрекська культура

КУКРЕ́КСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура доби мезоліту. Датована часом від 10 до 7,5 тис. р. тому. Сформувалася на основі культур Епігра­ветту, ареал поширення – Крим, Нижнє та, частково, Середнє Подніпров’я, Пд.-Зх. Причор­номор’я. Осн. пам’ятки: Кукрек, Вишенне І...


Культура і життя

«КУЛЬТУ́РА І ЖИТТЯ́» – газета. Виходить від 1923 щотижня укр. мовою. Засн. як додаток до г. «Вісті» ВУЦВК і мала назви «Література, наука, мистецтво» та «Культура і побут» (від 1925). Від 1929 – «Література і мистецтво», 1941–43 її видава­ли у Ворошиловграді (нині Луганськ)...


Культура і освіта

«КУЛЬТУ́РА І ОСВІ́ТА» – видавництво Осередку української культури і освіти. Діяло 1944–56 у Вінніпезі. Засн. – О. Кошиць, В. Коссар, Т. Павличенко. Друкувало однойм. жур­нал (1949–55), істор., художню...


Культура слова

«КУЛЬТУ́РА СЛО́ВА» – міжвідомчий науково-популярний збірник. Засн. 1967 у Києві із назвою «Питання мовної культури», від 1970 – «Рідне слово», від 1976 – сучасна назва. Виходив як щорічник, від 1979 – двічі на рік. До 1991 видавав Ін-т мовознавства АНУ...


Культура тканин

КУЛЬТУ́РА ТКАНИ́Н – метод вирощування (культивування) клітин, тканин і органів, взятих з організму людини, тварин або рослин. Ін. назва – експлантація. Вирощують об’єк­ти у спец. ємностях (пробірці, чашці, флаконі, спец. камері) на поживному середовищі (плазмі крові...


Культура традиційна

КУЛЬТУ́РА ТРАДИЦІ́ЙНА – тип архаїчної культури, у якому усі цінності, інститути, спосіб існування спрямовано на ре­тельне збереження...


Культура поведінки

КУЛЬТУ́РА ПОВЕДІ́НКИ – сукупність сформованих соціально значущих якостей особистості, її щоденних вчинків у суспільстві, що ґрунтуються на нормах моралі, етики...


Культура мікроорганізмів

КУЛЬТУ́РА МІКРООРГАНІ́ЗМІВ – сукупність мікробів одного виду, вирощених на поживному субстраті. Найчастіше викорис­товують культури бактерій та грибів. Для отримання культур вірусів і рикетсій необхідні спец. складні методи. Мікроорганізми...


Культура матеріальна

КУЛЬТУ́РА МАТЕРІА́ЛЬНА – речово-предметна сукупність людської культури разом із матеріальними інструментами та засобами творення...


Культура масова

КУЛЬТУ́РА МА́СОВА – різновид культури суспільства; поняття, яке характеризує особ­ливості змісту виробництва і способів поширення культури індустріального суспільства. Ін. назви – маскультура, масове мист-во, популярна (попкультура), споживча...


Культура інформаційна

КУЛЬТУ́РА ІНФОРМАЦІ́ЙНА – сукупність принципів і механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур...


Культура і сучасність

«КУЛЬТУ́РА І СУЧА́СНІСТЬ» – альманах. Засн. 1999 у Києві Держ. академією керів. кадрів культури і мист-в (нині Нац.). Видавець – вид-во «Міленіум». Виходить двічі на рік укр. мовою; наклад 1000 прим. Рубрики: «Філософія», «Культурологія»...


Культура і побут

«КУЛЬТУ́РА І ПО́БУТ» – газета. Виходила щотижня 1925–28 у Харкові як додаток до г. «Вісті ВУЦВКі». Публікувала поезії В. Сосюри, В. Мисика, М. Семенка, П. Усенка, О. Влизька, О. Донченка, І. Сенченка; прозу «Біла мавпа» Мирослава Ірчана, цикли «Листи з степів» С. Божка...


Культура праці

КУЛЬТУ́РА ПРА́ЦІ – матеріальна культура, до якої належить стан продуктивних сил, трудових навичок людей; система моральних орієнтирів і зовнішніх економічних, соціальних, технічних, організаційних, психофізіологічних, екологічних...


Красносільська культура

КРАСНОСІ́ЛЬСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована 9 тис. до н. е. Поширена у бас. Прип’яті, Німану, Верхнього Дніпра. В Укр. Поліссі відкрито й досліджено стоянки побл. сіл Красносілля (Володимирец. р-ну)...


Культура мови

КУЛЬТУ́РА МО́ВИ – один зі складників культури людини. Ще в навч. закладах Стародав. Греції значну увагу приділяли ораторському мистецтву, про що свідчить вислів Софокла «Заговори...


Кабазійська культура

КАБАЗІ́ЙСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура мустьєрської доби середнього палеоліту. Датована 50–30 тис. р. тому. Стоянки К. к. (під відкритим небом та у печерах) виявлено переважно у Пд.-Зх. Криму (Шайтан-Коба І, Кабазі ІІ, шар 2...


Кудлаївська культура

КУДЛА́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура Полісся доби мезоліту. Датована 8–6 тис. до н. е. Виокремлена за характер. пам’ятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Тацен­ки, Селище, Коржі, Кухарі, Мар­тиновичі, Броди, Люботинь ІІІ, Криниця...


Кам’янська культура

КА́М’ЯНСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура бронзового віку. Датована 19–16 ст. до н. е. Епонімна пам’ятка – поселення Кам’янка побл. м. Керч АР Крим (неподалік від сучас. переправи через Керчен. протоку). Представлена не поодинокими невеликими стоянками...


Комарівська культура

КОМАРІ́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована пізнім періодом бронз. віку. Поширена в лісостеп. зоні Правобереж. України та Пн. Мол­дові. Назва походить від курган. могильника...


Колочинська культура

...

Кемі-обинська культура

КЕ́МІ-ОБИ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура раннього бронзового віку. Датована 3000–2300 рр. до н. е. Поширена в Криму, степ. Причорномор’ї та Надазов’ї...


Карпатських курганів Культура

КАРПА́ТСЬКИХ КУРГА́НІВ Культура – археологічна культура. Датована кін. 2 – поч. 5 ст. н. е. Поширена в передгір. обл. Сх. Карпат у верхніх течіях Дністра, Серету й Пруту. Перші пам’ятки відкрито наприкінці 19 ст....


Киїк - Кобинська культура

КИЇ́К-КОБИ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура мустьєрської доби середнього палеоліту. Датована часом 28–35 тис. р. тому. Стоянкам, розташ. у печерах сх. частини Крим. гір (Киїк-Коба, Пролом І...


Культура народов причерноморья

«КУЛЬТУ́РА НАРО́ДОВ ПРИЧЕРНОМО́РЬЯ» – науковий журнал. Засн. 1997 у Сімферополі. Спільне вид. Крим. наук. центру НАНУ та Мін-ва освіти і науки України, Таврій. ун-ту, Міжвузів. центру «Крим». Не має сталої періодичності: спочатку виходив двічі на рік...


Кулястих амфор культура

КУЛЯ́СТИХ А́МФОР Культура – археологічна культура доби енеоліту та раннього бронзового віку. Назва пов’язана зі своєрід. формою посуду. Па­­м’ятки К. а. К. відомі у Сх. Німеч­­чині, Польщі, Чехії, Пд.-Зх. Біло­­русі, Пн. і Румун. Молдові...


Культура автохтонна і маргінальна

КУЛЬТУ́РА АВТОХТО́ННА І МАРГІНА́ЛЬНА Культура автохтонна (К. а.) розвивається на певній тер. настільки довго, що вступає в орган. зв’язок із природ. умовами цієї тер., тяжіє до осідлості. Як правило, вона може мати на влас. тер. свою державу...


Кизил-Кобинська культура

...