Енциклопедія Сучасної України - Результати пошуку
Beta-версія
Головна / Результати пошуку
Статей знайдено:  36

Кулястих амфор культура

КУЛЯ́СТИХ А́МФОР Культура – археологічна культура доби енеоліту та раннього бронзового віку. Назва пов’язана зі своєрід. формою посуду. Па­­м’ятки К. а. К. відомі у Сх. Німеч­­чині, Польщі, Чехії, Пд.-Зх. Біло­­русі, Пн. і Румун. Молдові...


Культура

КУЛЬТУ́РА (від лат. cultura – обробка, догляд, від colo – вирощувати, обробляти землю) – прояв життя людини, що виражається у моделях поведінки, засобах і продуктах діяльності, зокрема ідеях, ідеалах...


Культура

«КУЛЬТУ́РА» – журнал. Виходив щомісяця 1924–34 у Львові. Наклад бл. 2 тис. прим. Висвітлював питання культури у взаємозв’язку з теор. положеннями соціалізму та марксизму. Осн. проблематика: нац. питання, завдання виховання молоді, свобода преси, проблеми кінематографу...


Культура

«КУЛЬТУ́РА» – видавництво. Діяло 1920–30 у Києві. Випускало дит. художню літ-ру укр. та зарубіж. класиків. Серед творів укр. письменників – вірш «Ялинка» Олександра Олеся (1928; 1929; 1930), зб. оповідань та віршів «До світла» І. Франка (1928), поема «Наймичка» Т. Шевченка (1929)...


Культура естетична

КУЛЬТУ́РА ЕСТЕТИ́ЧНА – інтелектуальний рівень національних і світоглядних напрямів естетики, їхня художня якість. К. е. варто розглядати у руслі історії естетики: від запроваджен­­ня відповід. терміна нім. філософом А. Баумґартеном у 18 ст....


Культура елітарна

КУЛЬТУ́РА ЕЛІТА́РНАкультура, що ґрунтується на специфічних формах мистецт­ва, зрозумілих нечисленній групі лю­­дей із високим інтелектуальним рівнем, відповідними духовними запитами...


Куштановицька культура

КУШТАНОВИ́ЦЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована серед. 6 – 4 ст. до н. е. Поширена у передгір. і низин. зонах Закарп. України. Її назва походить від назви курган. могильника побл. с. Куштановиця Мукачів. р-ну Закарп. обл....


Кукрекська культура

КУКРЕ́КСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура доби мезоліту. Датована часом від 10 до 7,5 тис. р. тому. Сформувалася на основі культур Епігра­ветту, ареал поширення – Крим, Нижнє та, частково, Середнє Подніпров’я, Пд.-Зх. Причор­номор’я. Осн. пам’ятки: Кукрек, Вишенне І...


Культура етнічна

КУЛЬТУ́РА ЕТНІ́ЧНА – культура, початковим джерелом якої є колективна творчість певної етнічної спільноти. У скла­ді К. е. – спосіб життя, світогляд, мова...


Культура і життя

«КУЛЬТУ́РА І ЖИТТЯ́» – газета. Виходить від 1923 щотижня укр. мовою. Засн. як додаток до г. «Вісті» ВУЦВК і мала назви «Література, наука, мистецтво» та «Культура і побут» (від 1925). Від 1929 – «Література і мистецтво», 1941–43 її видава­ли у Ворошиловграді (нині Луганськ)...


Культура традиційна

КУЛЬТУ́РА ТРАДИЦІ́ЙНА – тип архаїчної культури, у якому усі цінності, інститути, спосіб існування спрямовано на ре­тельне збереження...


Культура тканин

КУЛЬТУ́РА ТКАНИ́Н – метод вирощування (культивування) клітин, тканин і органів, взятих з організму людини, тварин або рослин. Ін. назва – експлантація. Вирощують об’єк­ти у спец. ємностях (пробірці, чашці, флаконі, спец. камері) на поживному середовищі (плазмі крові...


Культура слова

«КУЛЬТУ́РА СЛО́ВА» – міжвідомчий науково-популярний збірник. Засн. 1967 у Києві із назвою «Питання мовної культури», від 1970 – «Рідне слово», від 1976 – сучасна назва. Виходив як щорічник, від 1979 – двічі на рік. До 1991 видавав Ін-т мовознавства АНУ...


Культура праці

КУЛЬТУ́РА ПРА́ЦІ – матеріальна культура, до якої належить стан продуктивних сил, трудових навичок людей; система моральних орієнтирів і зовнішніх економічних, соціальних, технічних, організаційних, психофізіологічних, екологічних...


Культура поведінки

КУЛЬТУ́РА ПОВЕДІ́НКИ – сукупність сформованих соціально значущих якостей особистості, її щоденних вчинків у суспільстві, що ґрунтуються на нормах моралі, етики...


Культура мови

КУЛЬТУ́РА МО́ВИ – один зі складників культури людини. Ще в навч. закладах Стародав. Греції значну увагу приділяли ораторському мистецтву, про що свідчить вислів Софокла «Заговори...


Культура мікроорганізмів

КУЛЬТУ́РА МІКРООРГАНІ́ЗМІВ – сукупність мікробів одного виду, вирощених на поживному субстраті. Найчастіше викорис­товують культури бактерій та грибів. Для отримання культур вірусів і рикетсій необхідні спец. складні методи. Мікроорганізми...


Культура матеріальна

КУЛЬТУ́РА МАТЕРІА́ЛЬНА – речово-предметна сукупність людської культури разом із матеріальними інструментами та засобами творення...


Культура масова

КУЛЬТУ́РА МА́СОВА – різновид культури суспільства; поняття, яке характеризує особ­ливості змісту виробництва і способів поширення культури індустріального суспільства. Ін. назви – маскультура, масове мист-во, популярна (попкультура), споживча...


Культура інформаційна

КУЛЬТУ́РА ІНФОРМАЦІ́ЙНА – сукупність принципів і механізмів, що забезпечують позитивну взаємодію етнічних і національних культур...


Культура і сучасність

«КУЛЬТУ́РА І СУЧА́СНІСТЬ» – альманах. Засн. 1999 у Києві Держ. академією керів. кадрів культури і мист-в (нині Нац.). Видавець – вид-во «Міленіум». Виходить двічі на рік укр. мовою; наклад 1000 прим. Рубрики: «Філософія», «Культурологія»...


Культура і побут

«КУЛЬТУ́РА І ПО́БУТ» – газета. Виходила щотижня 1925–28 у Харкові як додаток до г. «Вісті ВУЦВКі». Публікувала поезії В. Сосюри, В. Мисика, М. Семенка, П. Усенка, О. Влизька, О. Донченка, І. Сенченка; прозу «Біла мавпа» Мирослава Ірчана, цикли «Листи з степів» С. Божка...


Культура і освіта

«КУЛЬТУ́РА І ОСВІ́ТА» – видавництво Осередку української культури і освіти. Діяло 1944–56 у Вінніпезі. Засн. – О. Кошиць, В. Коссар, Т. Павличенко. Друкувало однойм. жур­нал (1949–55), істор., художню...


Комарівська культура

КОМАРІ́ВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована пізнім періодом бронз. віку. Поширена в лісостеп. зоні Правобереж. України та Пн. Мол­дові. Назва походить від курган. могильника...


Кабазійська культура

КАБАЗІ́ЙСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура мустьєрської доби середнього палеоліту. Датована 50–30 тис. р. тому. Стоянки К. к. (під відкритим небом та у печерах) виявлено переважно у Пд.-Зх. Криму (Шайтан-Коба І, Кабазі ІІ, шар 2...


Красносільська культура

КРАСНОСІ́ЛЬСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура. Датована 9 тис. до н. е. Поширена у бас. Прип’яті, Німану, Верхнього Дніпра. В Укр. Поліссі відкрито й досліджено стоянки побл. сіл Красносілля (Володимирец. р-ну)...


Кам’янська культура

КА́М’ЯНСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура бронзового віку. Датована 19–16 ст. до н. е. Епонімна пам’ятка – поселення Кам’янка побл. м. Керч АР Крим (неподалік від сучас. переправи через Керчен. протоку). Представлена не поодинокими невеликими стоянками...


Київська культура

...

Кудлаївська культура

КУДЛА́ЇВСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура Полісся доби мезоліту. Датована 8–6 тис. до н. е. Виокремлена за характер. пам’ятками, виявленими в місцях розкопок: Кудлаївка, Тацен­ки, Селище, Коржі, Кухарі, Мар­тиновичі, Броди, Люботинь ІІІ, Криниця...


Колочинська культура

...

Киїк - Кобинська культура

КИЇ́К-КОБИ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура мустьєрської доби середнього палеоліту. Датована часом 28–35 тис. р. тому. Стоянкам, розташ. у печерах сх. частини Крим. гір (Киїк-Коба, Пролом І...


Культура народов причерноморья

«КУЛЬТУ́РА НАРО́ДОВ ПРИЧЕРНОМО́РЬЯ» – науковий журнал. Засн. 1997 у Сімферополі. Спільне вид. Крим. наук. центру НАНУ та Мін-ва освіти і науки України, Таврій. ун-ту, Міжвузів. центру «Крим». Не має сталої періодичності: спочатку виходив двічі на рік...


Кемі-обинська культура

КЕ́МІ-ОБИ́НСЬКА КУЛЬТУ́РА – археологічна культура раннього бронзового віку. Датована 3000–2300 рр. до н. е. Поширена в Криму, степ. Причорномор’ї та Надазов’ї...


Культура автохтонна і маргінальна

КУЛЬТУ́РА АВТОХТО́ННА І МАРГІНА́ЛЬНА Культура автохтонна (К. а.) розвивається на певній тер. настільки довго, що вступає в орган. зв’язок із природ. умовами цієї тер., тяжіє до осідлості. Як правило, вона може мати на влас. тер. свою державу...


Кизил-Кобинська культура

...

Карпатських курганів Культура

КАРПА́ТСЬКИХ КУРГА́НІВ Культура – археологічна культура. Датована кін. 2 – поч. 5 ст. н. е. Поширена в передгір. обл. Сх. Карпат у верхніх течіях Дністра, Серету й Пруту. Перші пам’ятки відкрито наприкінці 19 ст....