ІЛЬНИ́ЦЬКИЙ Олег-Степан Романович (02. 02. 1949, м. Фюрт, Німеч­чина) — літературо­знавець. Чоловік Н. Пилипʼюк, син Романа та Ніни Ільницьких. Закін. коледж при Нью-Йорк. університеті (1971), Гарвард. університет (м. Кембридж, шт. Мас­сачусетс, США, 1975), де здобув 1983 ступ. д-ра філософії. 1979–83 — у Манітоб. (Він­ніпеґ), від 1983 — в Альберт. (Едмонтон) університетах: від 1993 — проф. укр. літ-ри, мови і культури. Основні напрями наукових досліджень — історія (19–20 ст.) та теорія укр. літ-ри. Заст. гол. ред. (1997–2000), гол. ред. (від 2001) ж. «Canadian Slavonic Papers» («Канадські славістичні праці»). 1988 на Всеукр. наук. конф. «Т. Г. Шевченко: історія і сучасність» (Київ. університет) ви­ступив з доповід­дю «Т. Г. Шевченко і футуристи» (опубл. у ж. «Сучасність», Мюнхен, 1989, № 5; зб. «Світи Тараса Шевченка: (Зап. НТШ. Т. 214)», Нью-Йорк, 1991).