КАРПЕ́НКО Олександр Юхимович (15. 04. 1922, с. Слобода, нині Черніг. р-ну Черніг. обл. — 14. 04. 2013, Івано-Франківськ) — історик. Доктор історичних наук (1968), професор (1980). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Черніг. учител. (1940) і Київ. пед. (1947) ін­ститути. 1949–52 — завідувач від­ділу фондів та обслуговува­н­ня читачів ЛНБ; 1949–60 — в Ін­ституті сусп. наук АН УРСР (Львів): 1952–53 — вчений секр.; 1960–70 — у Львів. університеті. У грудні 1970 за звинуваче­н­ням в укр. бурж. націоналізмі звільнений з роботи, від­тоді працював у Держ. музеї етно­графії та худож. промислу АН УРСР (Львів); від 1977 — у Прикарп. університеті (Івано-Франківськ): 1986–90 — завідувач кафедри історії СРСР та УРСР, 1990–95 — професор кафедри історії України; 1995–2004 — завідувач від­ділу регіон. про­блем, 2004–06 — директор, від 2007 — гол. н. с. Наук. центру дослідж. укр. нац.-визв. руху Прикарп. університету та Ін­ституту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ. Ви­вчав про­блеми історії України та Польщі новіт. часу, між­нар. від­носин. Під його керівництвом укладено пʼятитом. збірник документів і матеріалів з історії ЗУНР із залуче­н­ням документів з архівів Рима, Мюнхена, Бонна — «Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923» (Ів.-Ф., 2001–10).