Карпенко Юрій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карпенко Юрій Олександрович

КАРПЕ́НКО Юрій Олександрович (29. 09. 1929, м. Малин, нині Житомир. обл. – 10. 12. 2009, Одеса) – мовознавець. Батько О. Карпенко. Д-р філол. н. (1967), проф. (1968), чл.-кор. НАНУ (2006). Засл. діяч н. і т. України (2009). Закін. Львів. ун-т (1953). Від 1955 працював у Чернів. ун-ті: від 1958 – зав. каф. заг. мовознавства, від 1965 – декан філол. ф-ту; від 1968 – в Одес. ун-ті: зав. каф. заг. та слов’ян. мовознавства, від 1978 – зав. каф. рос. мови, від 1992 – зав. каф. укр. мови, від 2001 – проф. цієї ж каф. Наук дослідж.: питання ономастики, укр., слов’ян. і заг. мовознавства. Докладно вивчив топонімію Буковини та Одещини; розробив концепції сутності влас. назви, топонім. системи, взаємовідношення влас. і заг. назв, засад ономаст. етимології, утворення космонімів та слов’ян. теонімів. Очолював укладання топонім. словників «Топонімія північно-східної Одещини» (О., 1975), «Топонімія південно-східної Одещини» (О., 1978), «Гідронімія Нижнього Подністров’я» (К.; О., 1981). Автор підручника «Вступ до мовознавства» (К.; О., 1983; 1991; К., 2006), навч. посібників «Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови» (О., 1996), «Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія» (К., 2006, співавт.), статей в енциклопедії «Słowiańska onomastyka» (Warszawa; Kraków, 2002, t. 1; 2003, t. 2).

Пр.: Топонімія Буковини. К., 1973; Названия звездного неба. Москва, 1981; 1985; 2009; Гуцульська й бойківська гідронімія та оронімія Східних Карпат: спільне і відмінне // Народознавчі зошити. Л., 1998. Ч. 3(21); Літературна ономастика Ліни Костенко. О., 2004 (співавт.); Літературна ономастика: Зб. ст. О., 2008; Традиції та новаторство в розвитку українського іменника // Мовознавство. 2009. № 3–4; Дещо про вивчення власних назв // Укр. мова. 2010. № 1.

Літ.: Юрій Олександрович Карпенко: Бібліогр. покажч. О., 2006; Юрію Олександровичу Карпенку – 80 років // Мовознавство. 2009. № 3–4; Юрій Олександрович Карпенко: [Некролог] // Там само. № 6; Професори О(Н)У.

Л. В. Чувашова

Стаття оновлена: 2012