Карпенчук Володимир Миколайович — Енциклопедія Сучасної України

Карпенчук Володимир Миколайович

КАРПЕНЧУ́К Володимир Миколайович (11. 07. 1953, с. Возсіятське Єланец. р-ну Микол. обл.) – актор, педагог. Засл. арт. України (2012). Обл. премія ім. М. Аркаса (2004). Закін. Ленінгр. консерваторію (нині С.-Петербург, 1983; викл. І. Бугаєв, Б. Лушин, В. Сопіна). 1978–80 – арт. Ленконцерту, 1980–83 – Ленінгр. театру муз. комедії, 1983–86 – Петрозавод. муз.-драм. театру (Карелія, РФ). 1988–91 – викл. Молд. консерваторії (Кишинів). 1991–99 (з перервою) – арт. Кіровогр. ім. М. Кропивницького, 1994–96 – Житомир. укр. ім. І. Кочерги муз.-драм. театрів, від 1999 – Микол. укр. театру драми та муз. комедії. К. – гострохарактер. актор. Володіє вираз. сценіч. зовнішністю, сильним, приємного тембру вокал. голосом. Актор. манері К. притаманна легка іронічність, що надає його сценіч. персонажам особливої привабливості. З однаковим успіхом грає як комедійні, так і драм. ролі.

Ролі: Карась («Сватання на Гончарівці» за Г. Квіткою-Основ’яненком), Кайдаш («Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким), Голова («Майська ніч» М. Старицького), Раамія («Ковчег» В. Босовича), Несміливий («Нелегалка» А. Крима), Батько («Так не буває» М. Ладо), Віктор («Пиріг з малиновим варенням» М. Ситника), Селім («Сто перша дружина султана» А. Філіпенка), Дорн («Чайка» А. Чехова), Леон де Сен-Пе («Генерали у спідницях» Ж. Ануя), Совонаролла («Леонардо» К. Брейтбурга, Є. Муравйова), Князь Стефан («Граф Люксембурґ» Ф. Легара), Сенатор Тит («Дивна міссіс Севідж» Дж. Патріка), Ренар, Тасілло («Принцеса цирку», «Маріца» І. Кальмана).

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
О. Г. Ігнатьєв . Карпенчук Володимир Миколайович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=10053 (дата звернення: 05.03.2021).