Карпінська Євгенія-Софія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карпінська Євгенія-Софія

КАРПІ́НСЬКА Євгенія-Софія (09. 04. 1908, м. Самбір, нині Львів. обл. – 14. 11. 1997, м. Макомбі, шт. Мічиґан, США) – мовознавець. Дочка Ф. Рабія, мати Ю.-Є. Карпінського. Чл. НТШ, УВАН. Закін. жін. г-зію в Самборі (1926), Яґеллон. ун-т у Кракові (1930), де 1934 захистила доктор. дис. про бойків. говір. Брала участь у діалектол. експедиціях (Холмщина, Полісся, Бойківщина). Викладала укр. мову в Яґеллон. ун-ті (1930–32). Учителювала. 1946 виїхала до Німеччини, де до 1950 викладала в укр. г-зії в таборі для переміщених осіб у м. Ландсґут. Від 1950 – у США. Працювала у школах українознавства в Нью-Йорку (1955–73). Чл. гол. управи СФУЖО (1957–70), ради т-ва «Самопоміч» (від 1959). Осн. напрям наук. дослідж. – укр. діалектологія.

Пр.: Dialekt Bojków // Sprawozdanie z czynności i posiedzeń Polskiej Akademiji Umiejętności. 1932. T. 37, № 6; Dialekt Bojków. Kraków, 1934; Українська жінка та її призначення в творах Тараса Шевченка // Зап. НТШ. 1963. Т. 176; Діялект Бойків (Фонетика і морфологія) // Бойківщина. Філядельфія; Нью-Йорк, 1980; Говори Дрогобиччини. З узглядненням говірки с. Нагуєвичі, Івано-Франківської области // Іван Франко – мислитель і митець: Зб. доп. для відзначення 125-річчя народин і 65-річчя смерти Івана Франка. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1981; Дещо з морфольогії бойківського говору // Зб. пам’яті Івана Зілинського (1879–1952). Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто; Л., 1994; Бойківські говірки: Зб. ст. Перемишль, 2011.

Літ.: Родина Рабіїв // Літопис Бойківщини. 2009. № 1/76(87).

Ю. Б. Ковалів, Л. В. Рябець

Стаття оновлена: 2012