Карплюк Микола Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карплюк Микола Андрійович

КАРПЛЮ́К Микола Андрійович (11. 08. 1923, с. Піщів Ярун., нині Новоград-Волин. р-ну Житомир. обл.) – прозаїк, драматург. Чл. НСПУ (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. філол. ф-т Дніпроп. ун-ту (1958), Вищі літ. курси при Літ. ін-ті в Москві (1960). Був на культ.-осв. і редакц. роботі, зокрема 1961–66 – гол. ред. худож. програм Дніпроп. обл. телебачення; 1967–68 – ред. худож. прози вид-ва «Промінь» (Дніпропетровськ). Пише переважно на теми 2-ї світ. війни та повоєн. часу. У новіт. творах також осмислює сусп.-політ. явища незалеж. України, висвітлює роль ОУН–УПА в історії.

Тв.: Осінні ночі: Повісті. Дн., 1957; В Терновій балці: Нарис. Дн., 1957; День мій – вік: Роман. К., 1965; Ганка. Осінні ночі: Повісті. Дн., 1974; Гіркий мед: Роман. Дн., 1977; 1982; 1986; День мій – вік. Ганка. К., 1979; Сніги: Роман. Дн., 1990; Лісничиха: Оповідання // Антологія прози Придніпров’я. Дн., 2005; Невиплакана сльоза: Драма // Січеслав. 2008. № 4; Зла потіха // Там само. 2009. № 4.

Л. Н. Степовичка

Стаття оновлена: 2012