Карпов Євген Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карпов Євген Євгенович

КА́РПОВ Євген Євгенович (12. 05. 1976, Київ) – скульптор. Син Є. О. Карпова. Чл. НСХУ (2000). Закін. Нац. академію образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 2000; викл. В. Швецов). Відтоді – викл. скульптури Вищого мист. коледжу Київ. дит. АМ. Учасник всеукр. і міжнар. худож. виставок від кін. 1990-х рр. Осн. галузі – мала пластика, монум. скульптура. Експериментує з бронзою, каменем, деревом.

Тв.: станк. скульптура – «Натхнення» (1992), «Блазень» (1995), «Дух завойовника», «Імператор» (обидва – 1997), «Маска» (2003), «Кріт» (2004), «Торс» (2010); серія «Венеціанський карнавал» (1997); співавтор монумента «Незалежність» (2001), пам’ятників М. Рильському (2004), «Мати проводжає сина на фронт» (2005; усі – Київ), пожежникам, ліквідаторам аварії на ЧАЕС (2008), жертвам Голодомору і політ. репресій (2009; обидва – м. Бровари Київ. обл.), І. Кожедубу (Київ, 2010).

О. О. Роготченко

Стаття оновлена: 2012