Карпов Лев Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карпов Лев Якович

КА́РПОВ Лев Якович (18(30). 04. 1879, Київ – 06. 01. 1921, Москва) – один із організаторів радянської хімічної промисловості, громадсько-політичний діяч. Закін. Моск. вище тех. уч-ще (1910; навч. неодноразово переривалося арештами за участь у рев. русі). Чл. РСДРП (від 1897); у 1903 очолював Сх. (Самара, Росія), 1904 – Пд. (Київ) бюро ЦК РСДРП. Один із організаторів г. «Вперед» і підпіл. друкарні у Полтаві. 1906–07 – секр. моск. ком-ту РСДРП. 1915–17 – дир. Бондюз. хім. з-ду на р. Кама (нині його імені). Після більшов. перевороту 1917 очолював Відділ хім. пром-сті Вищої ради нар. госп-ва РРФСР (Москва), один із засн. Центр. хім. лаб. при ній (1918; нині Фіз.-хім. ін-т ім. К.). Ініціював створення довідника з окремих галузей рос. хім. пром-сті (1920–24). Спільно з С. Ланговим і М. Курсановим розробив екстракцій. метод отримання скипидару і каніфолі (1911–15), керував буд-вом перших у Росії підпр-в з їхнього виготовлення, а також з-ду з вироб-ва хлороформу і рідкого хлору. Прах К. розміщений у Кремлів. стіні на Красній площі.

Літ.: Гамбург Д. Ю. Лев Яковлевич Карпов // Наука и жизнь. 1948. № 18; Волков В. А., Карпов В. Л., Карпов Ю. Л., Сакодынский К. И. Лев Яковлевич Карпов. Москва, 1984; Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.

В. Я. Чирва

Стаття оновлена: 2012