Крилов Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крилов Микола Іванович

КРИЛО́В Микола Іванович (16(29). 04. 1903, с. Голяєвка, нині Вишневе Пензен. обл., РФ – 09. 02. 1972, Москва) – радянський вій­ськовий діяч. Маршал Рад. Союзу (1962). Двічі Герой Рад. Союзу (двічі – 1945). Учасник воєн. дій 1918–20, конфлікту на Ки­тай.-Сх. залізниці 1929, боїв побл. оз. Хасан 1938, 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1919. Закін. Саратов. піхотно-кулеметні курси (РФ, 1920) та курси вдосконалення команд. складу «Постріл» (1928). Відтоді – на штаб. і команд. посадах, зокрема від травня 1941 – начштабу Дунай. укріпрайону Одес. військ. округу, від серпня того ж року – начштабу Примор. армії, у складі якої взяв участь в обороні Одеси та Севастополя. Від 1943 командував арміями на різних фронтах. Відзначився вліт­ку 1944 під час визволення Біло­русі та в серпні 1945 у ході розгрому квантун. угруповання япон. військ на тер. Маньчжурії. Після війни – командувач військами Далекосх., Урал., Ленінгр. (нині С.-Пе­тербург), Моск. військ. округів; 1963–72 – головнокоман­дувач ракет. військ стратег. при­значення і заст. міністра оборони СРСР. Зробив знач. внесок у розбудову ракет військ. стратег. призначення, збільшення їх­нього кількіс. та якіс. бойового потенціалу. Автор спогадів «Не померкнет никогда» (1969), «На­встречу победе» (1970), «Огнен­ный бастион» (1973), «Сталинградский рубеж» (1984; усі – Мос­ква). Його ім’ям було названо Харків. вище військ. командно-інж. уч-ще, низку вулиць та ін. Прах К. розміщений у Кремлів. стіні на Красній площі.

Літ.: Чуйков В. И. Маршал Н. И. Кры­лов // Военно-истор. журн. 1973. № 4; Драган И. Г. Маршал Н. И. Крылов. Москва, 1987; Малашенко Е. И. Командующие фронтами и армиями в годы Великой Отечественной войны. Мос­ква, 2010.

Б. Г. Лапідус

Стаття оновлена: 2014