Картвелішвілі Лаврентій Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Картвелішвілі Лаврентій Йосипович

КАРТВЕЛІШВІ́ЛІ Лаврентій Йосипович (16(28). 04. 1890, с. Іанеті, за ін. даними – м. Самтредіа, нині Грузія – 22. 08. 1938, Москва) – партійний діяч. У рев. русі від 1905, у 1910 вступив до РСДРП(б). Навч. у Київ. комерц. ін-ті (1911–14). У 1915–16 вів рев. агітацію в м. Саратов (Росія), за що заарешт. і відправлений на заслання. Після Лютн. революції 1917 повернувся до Києва, став чл. Київ. ком-ту РСДРП(б), Всеукр. парт. тимчас. ком-ту. 1918 – на підпіл. роботі в Одесі; 1919–20 – секр. Одес. губерн. ком-ту КП(б)У, чл. реввійськради Пд. групи військ 12-ї армії; 1921–23 – секр. Київ. губерн. ком-ту КП(б)У; 1923–26 – секр. ЦК КП(б) Грузії, 2-й секр. Закавказ. крайового ком-ту ВКП(б); 1927–28 – голова РНК Грузії; 1929–30 – нач. політупр. Укр. військ. округу, 2-й секр. ЦК КП(б)У; 1931–33 – секр. Закавказ., 2-й секр. Зх.-Сибір., 1933–36 – секр. Далекосх. крайових ком-тів ВКП(б); 1936–37 – секр. Крим. обкому ВКП(б). У червні 1937 виключений із партії, у липні того ж року заарешт., 22 серпня 1938 за звинуваченнями у троцькізмі, шпигунстві на користь іноз. держав й участі у антирад. змові засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956. У Києві його ім’ям названо вулицю.

Літ.: Нагорна Л. П. Лаврентій Йосипович Картвелішвілі. К., 1976.

Л. Г. Рева

Стаття оновлена: 2012