КОТЛЯ́Р Євген Іванович (19. 04. 1863, м. Новомиргород, нині Кіровогр. обл. – 24. 09. 1900) – лікар. Д-р медицини (1890). Навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві, закін. Військ.-мед. академію в С.-Пе­­тербурзі (1889), де був залиш. ординатором, від 1895 – доц. Водночас працював у ботан. ка­­бінеті проф. О. Баталіна та у фі­зіол. лаб. І. Павлова в Ін-ті експерим. медицини. Удосконалю­вав знання у Парижі, Страсбурзі, Берліні, Празі та ін. Ред. ж. «Прак­­тическая медицина» та «Еженедельника практической меди­ци­ны». Займався перекладац. діяльністю, зокрема переклав із франц. мови 2-том. посібник «Основы терапевтики и фармакологии», а також працю «Гигиена и лечение неврастеников».

Пр.: К учению о мочегонных // Врач. 1889. № 7; Клинические материалы к во­­просу о действии солянокислого орек­­сина. С.-Петербург, 1890; К физио­логи­­ческому значению горьких средств // Врач. 1895. № 48; К фармакологии ме­­тиловой группы // Там само. 1898. № 40, 41.

Н. М. Фещенко