Карюк Семен Євтихійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карюк Семен Євтихійович

КАРЮ́К Семен Євтихійович (01. 02. 1915, с. Соколова Балка, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. – кін. 1990-х рр., С.-Петербург) – лікар-інфекціоніст. Д-р мед. н. (1971), проф. (1972). Держ. нагороди СРСР. Закін. Харків. мед. ін-т (1937). Під час 2-ї світ. війни працював військ. лікарем. Після її закінчення – викл. Військ.-мед. академії у Ленінграді (нині С.-Петербург); 1970–81 – зав. каф. інфекц. хвороб Укр. ін-ту удосконалення лікарів (Харків). Наук. дослідж.: патогенез, клініка, діагностика та лікування дизентерії, псевдотуберкульозу, холери та ін. інфекц. захворювань.

Пр.: Сибирская язва: Учеб. пособ. Ленинград, 1962; Справочник по инфекционным болезням для военно-морских врачей. Ленинград, 1965 (співавт.); Учебник инфекционных болезней. Ленинград, 1970 (співавт.); Псевдотуберкулез (клиника, диагностика, лечение). Ленинград, 1973; Эпидемиология, клиника, диагностика, лечение и профилактика лептоспирозов: Метод. указания. Х., 1979.

В. П. Малий

Стаття оновлена: 2012