Касімовський вік і ярус - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Касімовський вік і ярус

КАСІ́МОВСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (за назвою м. Касімов Рязан. обл., РФ) – ранній вік пізньої епохи кам’яновугільного періоду та відклади, що утворилися в той час. Касімов. ярус (К. я.) – нижній ярус верх. відділу пенсильван. підсистеми кам’яновугіл. системи Міжнар. стратигр. шкали. Встановлений 1926 О. Івановим у розрізах Підмосков’я як тегуліфер. горизонт, 1947 названий Б. Даньшиним касімовським, 1949 переведений у ранг «ярусу». Нині відслонення, прийняте стратотипом ярусу, не існує, тому неостратотипом визначено розріз кар’єру Афанасієво на околиці м. Воскресенськ Моск. обл. К. я. уміщує геол. формування, що лежать на гірських породах моск. ярусу серед. відділу та перекриваються гжел. ярусом верх. відділу кам’яновугіл. системи. За результатами новіт. дослідж. міжнар. робочих груп, створених у рамках Міжнар. комісії зі стратиграфії Міжнар. спілки геол. наук, в якості біомаркера нижньої границі К. я. запропоновано вид конодонтів Idiognathodus sagittalis Kozitskaya, а для покрівлі, тобто нижньої границі гжел. ярусу, – Idiognathodus simulator Ellison. В Україні касімов. відклади поширені у Донбасі та Дніпров.-Донец. западині, відносяться до торец. регіоярусу в складі картанас. і світланів. горизонтів. Вони представлені верх. частиною ісаєвської та нижньою частиною авіловської світ, які складені сірими аргілітами, алевролітами, пісковиками з проверстками вапняків і невеликими проверстками вугілля неробочої потужності. Товщина цих відкладів до 700 м. У вапняках К. я. виявлені відповідні комплекси форамініфер, брахіопод, пелеципод, конодонтів. Початок касімов. віку відзначений вимиранням домінант середньокам’яновугіл. боліт плауноподібних роду Lepidodendron Sternberg і багатьох середньокам’яновугіл. птеридоспермів, які заселяли примор. низовину. Гірські породи К. я. у місцевостях, де вони знаходяться близько до поверхні, представляють інтерес лише як буд. матеріал місц. значення. Див. також Кам’яновугільний період і кам’яновугільна система та Палеозойська ера і група.

Літ.: Иванов А. П. Средне- и верхнекаменноугольные отложения Московской губернии // Бюл. Моск. об-ва испытателей природы. Отд. геол. 1926. Т. 4, вып. 1–2; Даньшин Б. М. Геологическое строение и полезные ископаемые Москвы и ее окрестностей. Москва, 1947; Стратиграфия УССР. Т. 5. Карбон. К., 1969; Геологическая история территории Украины. Палеозой. К., 1993; Махлина М. Х., Алексеев А. С., Горева Н. В., Исакова Т. Н., Друцкой С. Н. Средний карбон Московской синеклизы (южная часть). Т. 1. Стратиграфия. Москва, 2001; E. Villa. Report of the Task Group to establish the Moscovian–Kasimovian and Kasimovian–Gzhelian boundaries // Newsletter on Carboniferous Stratigraphy. 2006. Vol. 24; Полєтаєв В. І., Вдовенко М. В., Щоголєв О. К., Бояріна Н. І., Макаров І. А. Стратотипи регіональних стратиграфічних підрозділів карбону і нижньої пермі Доно-Дніпровського прогину. К., 2011.

Н. І. Бояріна

Стаття оновлена: 2012