Кастеллі Вадим Гелійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кастеллі Вадим Гелійович

КАСТЕ́ЛЛІ Вадим Гелійович (30. 05. 1957, Київ) – кінорежисер, продюсер, перекладач. Син Г. Снєгірьова. Чл. НСКінУ (1995). Закін. ф-т романо-герм. філології Київ. ун-ту (1979), Київ. ін-т театр. мист-ва (1990; викл. В. Кісін). Працює у Києві: викл. на курсах іноз. мов (1980–86), реж. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка (1990–91), студії «Фест-Земля» (1991–93), представником компанії «Кодак» в Україні (1994–99), програм. дир. «Нового каналу» (1998–99). Кер. і продюсер медіа-центру «Розмай» (від 2000). В ігровому кінематографі схильний до жанру комедії ситуацій із мотивами пародії, політ. і соц. сатири. Докум. стрічки К. мають виразну соц. спрямованість. Поставив к/ф «Посилка для Марґарет Тетчер» (1990; диплом журі «За ґротеск та політ. далекоглядність» кінофестивалю «Молодість», Київ, 1990), х/ф «Вперед, за скарбами гетьмана!» (1993; 2-й приз журі «Срібні рейки», приз глядац. симпатій на Мкф «Молодь та кіно», м. Аянж, Франція, 1996), д/ф «НАТО: свій чи чужий» (2007), «Театр наркоманів» (2009), «Жінки, яких б’ють» (2010), «Насамперед ми люди» (2011) та ін. Автор ст. «З Льотринґії на “Срібних рейках”» // «KINO-KOЛО», 1997, № 1.

Літ.: В. Кастелли: «Стать нацией, которая сама себе интересна» // День. 1999, 12 марта.

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2012