Катамай Дмитро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Катамай Дмитро

КАТАМА́Й Дмитро (1886, с. Ямниця, нині Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл. – 03. 04. 1935, Відень) – громадсько-політичний діяч. Закін. Львів. ун-т. Чл. Гол. управи Укр. радикал. партії, ред. г. «Громадський голос» (1911–14), організатор осередків т-ва «Січ», ред. часопису «Січові вісті» (1912–14). З поч. 1-ї світ. війни – секр. Укр. бойової управи (1914–17). Брав участь у формуванні Легіону УСС. Незважаючи на спротив австро-угор. політиків, запровадив україномовну присягу стрільця на вірність Україні, а також нац. гол. убор – т. зв. шапку-мазепинку, яку стрільці називали катамайкою. Після утворення ЗУНР очолював Збірну станицю УГА у Відні (до 1921). Здійснював збір укр. вояків, які поверталися з італ. полону, організовував формування сотень і куренів, що брали участь в укр.-польс. війні 1918–19, прийом на службу до УГА військ. фахівців іноз. походження. Після поразки Визв. змагань 1917–21 залишився у Відні, співпрацював із укр. громад.-політ. об’єднаннями.

Літ.: Збірна станиця УСС у Відні // Вісн. Союзу визволення України. 1916. Ч. 95–96; Помер Дмитро Катамай // Свобода. 1935, 2 трав.; Думін О. Історія Легіону Українських Січових Стрільців 1914–1918. Л., 1936; За волю України: Істор. зб. УСС. Нью-Йорк, 1967.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2012