Калабухін Анатолій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калабухін Анатолій Васильович

КАЛАБУ́ХІН Анатолій Васильович (справж. – Калабуха; 21. 06. 1930, Луганськ) – диригент, педагог, музично-громадський діяч. Чоловік І. Яценко. Проф. (1982). Нар. арт. України (1991). Закін. Харків. консерваторію (1953; кл. К. Дорошенка), де відтоді й працює (нині ун-т мист-в): від 1978 – зав. каф. опер. підготовки. Водночас 1954–68 – диригент, 1973–78 – гол. диригент Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка; 1968–73 – гол. диригент симф. оркестру Харків. філармонії. Під його кер-вом починали оперну кар’єру О. Востряков, Г. Горюшко, В. Дорошенко, В. Журавльов, Г. Калікін, В. Ломакін, Л. Сергієнко, Г. Ципола та ін. На сцені опер. театру та опер. студії Ун-ту в Харкові здійснив постановки опер. та балет. вистав, серед яких – «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Коза-дереза», «Пан Коцький» (обидві – вперше на опер. сцені), «Утоплена», «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Назар Стодоля» К. Данькевича, «Волзька балада» Г. Жуковського, «Альпійська балада» В. Губаренка, «Дон Жуан», «Весілля Фіґаро» В.-А. Моцарта, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні, «Євгеній Онєгін», «Чародійка» П. Чайковського, «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва, «Спартак» А. Хачатуряна, «Весняна казка» В. Нахабіна. Виступав із симф. оркестрами Києва, Львова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Ялти (АР Крим), Тбілісі, Алмати, Єкатеринбурга, Нижнього Новгорода (обидва – РФ) та ін. Гастролював за кордоном. 1989–2009 – голова Харків. відділ. Нац. всеукр. муз. спілки.

Літ.: Станішевський Ю. Сорок років за пультом // УМГ. 1995. № 2; Ігнатченко Г. Вперед, до нових берегів // КіЖ. 1998, 1 лип.; Субота В. Стала окрасою репертуару театру // Там само. 2004, 7 січ.; Кучер Л. Харківська оперна студія. Історія і сучасність: Кн. нарисів Pro Domo Mea. Х., 2007; Мізітова А. До 80-річчя народного артиста України, професора Анатолія Калабухіна (Калабухи) // УМГ. 2010. № 2.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2012