Калабухов Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калабухов Микола Іванович

КАЛА́БУХОВ Микола Іванович (Калабухов Николай Иванович; 01. 08. 1908, станиця Каменська, нині м. Каменськ-Шахтинський Ростов. обл., РФ – 17. 10. 1991, м. Астрахань, РФ) – російський зоолог, еколог. Д-р біол. н. (1946), проф. (1947). Сталін. премія (1952). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Моск. ун-т (1931), де й працював у лаб. екології Ін-ту зоології (1931–36); у Ленінгр. ун-ті (нині С.-Петербург, 1936–40); заст. дир. з наук. роботи Моск. зоопарку (1940–41); у Харків. ун-ті (1947–51), де організував каф. експерим. екології тварин; у Саратов. протичум. ін-ті «Мікроб» (1952–73); від 1973 – у Біол.-ґрунт. ін-ті Далекосх. центру АН СРСР (м. Владивосток, РФ), створив при ньому лаб. експерим. екології. Наук. дослідж. у галузях фізіол. екології та мед. зоології. Сформулював принцип збереження енергет. балансу: основою різних адаптив. особливостей живих організмів є одна характеристика – енергет. баланс, підтримання і збереження якого – необхідна умова їхнього функціонування у мінливому середовищі. Багато уваги приділяв вивченню екології гризунів, зокрема питань регуляції їхньої чисельності та зменшення кількості природ. вогнищ небезпеч. трансмісив. хвороб (чума, туляремія, лептоспіроз тощо).

Пр.: Спячка животных. Москва; Ленинград, 1936; 1946; 1956; Методика экспериментальных исследований по экологии наземных позвоночных. Москва, 1951; Периодические (сезонные и годичные) изменения в организме грызунов, их причины и последствия. Ленинград, 1969; Жизнь зоолога (Полвека изучения млекопитающих и других животных). Москва, 1978; Спячка млекопитающих. Москва, 1985.

І. Г. Ємельянов

Стаття оновлена: 2012