Калакура Ярослав Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калакура Ярослав Степанович

КАЛАКУ́РА Ярослав Степанович (24. 09. 1937, с. Рудники, нині Підгаєц. р-ну Терноп. обл.) – історик. Батько О. Калакури. Д-р істор. н. (1980), проф. (1981). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2002). Закін. Чернів. ун-т (1963). Працював у Івано-Фр. пед. ін-ті (1964–69); перебував на парт. роботі (1969–72); у 1972–81 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту підвищення кваліфікації викл. сусп. наук, 1981–89 – проректор з навч. роботи і дир. Ін-ту сусп. наук, 1989–2002 – зав., від 2002 – проф. каф. архівознавства та спец. галузей істор. науки Київ. ун-ту; водночас від 1996 – пров. н. с. Нац. НДІ українознавства; від 2004 – ст. н. с. Ін-ту укр. археографії та джерелознавства НАНУ (обидва – Київ). Досліджує проблеми політ. історії України, історіографії, джерелознавства, архівознавства, археографії та українознавства.

Пр.: Общественные науки в высшей школе. 1980; Историография истории Украинской ССР. 1986; Архівознавство: Підруч. 1998; 2002 (співавт.); Нариси історії архівної справи в Україні. 2002 (співавт.); Історичні засади українознавства. 2007; Українці у світовій цивілізації і культурі. 2008 (співавт.); Спеціальні історичні дисципліни: Навч. посіб. 2009 (співавт.); усі – Київ.

Літ.: Клапчук С. М. Калакура Ярослав Степанович // Істор. ф-т Київ. ун-ту: минуле й сьогодення (1834–2004). К., 2004; Пиріг Р. Я. До 70-річчя від дня народження професора Ярослава Калакури // УІЖ. 2007. № 5.

П. С. Федорчак

Стаття оновлена: 2012