Калашник Володимир Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калашник Володимир Семенович

КАЛА́ШНИК Володимир Семенович (03. 07. 1936, с. Верхня Мануйлівка Козельщин. р-ну, нині Полтав. обл.) – мовознавець, поет. Д-р філол. н. (1992), проф. (1994), дійс. чл. УВАН (США, 2006). Закін. Харків. ун-т (1958). Учителював; від 1967 – у Харків. ун-ті: від 1986 – зав. каф. укр. мови. Наук. дослідж.: укр. фразеологія, стилістика й культура мовлення. Автор навч. посібника «Особливості слововживання в поетичній мові» (Х., 1985), співавтор «Самоучителя украинского языка» (К., 1989; 1990; 1993) та «Русско-украинского разговорника» (К., 1992); співукладач «Українсько-російського словника наголосів» (Х., 1997), «Словника фразеологічних антонімів української мови» (К., 2001), словника «Українсько-російські синтаксичні паралелі: Труднощі перекладу» (Х., 2003), «Тлумачного словника української мови» (Х., 2005), «Російсько-українського словника радіотехніки, радіоелектроніки і радіофізики» (К., 2006). Автор низки статей в енциклопедії «Українська мова» (К., 2000; 2004; 2007). Видав поет. зб. «Осінній дивоцвіт» (Лг., 2000), «Бентежне надвечір’я» (2004), «Біла зоря» (2006), «Незгасимі світи» (2010; усі – Харків).

Пр.: Фразотворення в українській поетичній мові радянського періоду: Семантико-типологічний аспект. Х., 1985; Проблеми функціонування сучасної української мови як державної // Про укр. правопис і проблеми мови: Зб. доп. Нью-Йорк; Л., 1997; Українські вербальні символи як чинник національно-культурної самоідентифікації // Українознавство. 2005. № 4; Оказіональні словотворення як спосіб концептуалізації художнього світу поета (за ідіостилями В. Стуса, М. Вінграновського, С. Сапеляка) // Вісн. Прикарпат. ун-ту. 2007. Вип. 15–16; Значення і смисл поетичного слова в лінгвістичному вимірі // Вісн. Харків. ун-ту. 2010. № 910, ч. 1 (співавт.).

Літ.: Калашник Володимир Семенович: Біобібліогр. покажч. Х., 2006.

М. І. Філон

Стаття оновлена: 2012