Калашник Іван Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калашник Іван Олексійович

КАЛА́ШНИК Іван Олексійович (19. 10. 1919, с. Межиріч, нині Лебедин. р-ну Сум. обл. – 06. 12. 2003, Одеса) – ветеринарний лікар. Д-р вет. н. (1957), проф. (1959). Засл. діяч н. і т. УРСР (1990). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Харків. вет. ін-т (1941), де й працював від 1946 (нині зоовет. академія): зав. (1957–97), проф. (1997–2000) каф. оператив., заг. і спец. хірургії, водночас – ректор (1962–70). Наук. дослідж.: вет. хірург. патологія, біол. стимулювання резистентності організму, переливання крові, захворювання ратиць і копит у с.-г. тварин.

Пр.: Біологічні стимулятори у ветеринарії і тваринництві. К., 1974; Стимулирующая терапия в ветеринарии. К., 1979; 1990; Частная ветеринарная хирургия: Учеб. Москва, 1981; 1986 (співавт.); Незаразные болезни лошадей. Москва, 1990 (співавт.); Общая ветеринарная хирургия: Учеб. Москва, 1990 (співавт.); Кування коней та хвороби копит. Х., 1998 (співавт.).

Літ.: Юрченко Л. І. Калашник Іван Олексійович // Вчені у галузі вет. медицини. Кн. 6. К., 2001.

Д. В. Сарбаш

Стаття оновлена: 2012