Калашник Павло Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калашник Павло Григорович

КАЛА́ШНИК Павло Григорович (03. 03. 1847, м-ко Хомутець, нині село Миргород. р-ну Полтав. обл. – 26. 07. 1909, там само) – гончар. Учасник всерос. виставок – пром.-худож. у Москві (1882), с.-г. у Харкові (1887; обидві – бронз. медаль), кустарно-пром. у С.-Петербурзі (1902). Створював традиц. нар. посуд для напоїв у вигляді «левів», «баранів», застосовуючи ліплений орнамент, гравірування, свинцеве випалювання й кобальт. Серед творів – глечики, тикви, барила, куманці, свічники, вази (зокрема з 4-ма рельєф. портретами М. Гоголя, виготовлена до 50-річчя з дня смерті письменника, 1901; для піднесення хліба й солі, 1895). Окремі роботи зберігаються у Миргород., Хомутец. нар., Полтав. краєзнав. музеях, НМУНДМ, Харків. ХМ.

Літ.: Розсоха Л. Унікальні написи на музейних експонатах // НТЕ. 2004. № 5.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2012