Кримінальна психіатрія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кримінальна психіатрія

КРИМІНА́ЛЬНА ПСИХІАТРІ́Я – розділ психіатрії судової, пре­дметом якого є дослідження причинно-наслідкового зв’язку між хворобливим розладом пси­хічної діяльності особи та вчиню­ваними нею суспільно небез­печ­ними діяннями, передбачени­ми кримінальним законодавством. К. п. вивчає криміногенність не лише хворобливих роз­ладів пси­хіки, які сягають рівня психозу і супроводжуються втратою здат­ності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, а й непсихотич. розладів психіки (ме­жових розладів, псих. аномалій), що лише обмежують зазначену здатність.

Дослідж. у межах К. п. психопатол. чинників і механізмів скоєння протиправних діянь має на меті поглиблення знань у цій галузі судової психіатрії, побудову наук. класифікації таких діянь та їхню профілактику, виявлення ознак, за якими мо­жливе встановлення осіб, що вчинили протиправні дії. Методол. основа К. п. – системні уяв­лення про взаємозв’язок соц. і біол. чинників у генезі кримінал. діянь. У цій системі вони є водночас системоформуючим фак­тором і наслідком, що несе відмітні ознаки чинників. Так, псих. розлади, деформуючи відобра­жув. функцію мозку, через енер­гет., динам. та ідеаторні властивості вищої нервової діяльно­сті обмежують здатність особи усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними або повністю поз­бавляють її такої здатності, впли­ваючи тим самим на певні характеристики діяння.

Цей вплив має ймовірніс. характер причин­но-наслідк. зв’язків і може визначати: суттєві відмінності у частоті вчинення кримінал. діянь у порівнюваних групах (здорові особи та особи з псих. розладами); суттєві відмінності струк­тури кримінал. діянь залежно від виду псих. патології; характерні ознаки конкрет. діяння (си­­туація, умови реалізації, спосіб тощо) відповідно до певного виду псих. розладу. Повне уявлення про характер психопатол. детер­мінації кримінал. діянь можуть да­ти дослідж. на всіх трьох рівнях. Фактично К. п. ґрунтується на даних кримінол. дослідж. про ве­лику кількість осіб з псих. розла­дами серед правопорушників. Особливість таких дослідж. – визначення струк­тури псих. патології у групі осіб, які вчинили однотипні діяння.

Види псих. патології у такому випадку є порівняно самост. час­тинами єдиної статист. сукупності, що вклю­чає і психічно здо­рових осіб. Це, у свою чергу, пе­решкоджає їхньо­му корект. порівнянню і унемо­жливлює вста­­новлення відшуку­ваних причинно-наслідк. зв’яз­ків. Розвиток К. п. пов’яза­ний із пра­цями Ч. Ломброзо, Е. Крепеліна, Е. Блейлера, Р. Крафта-Ебін­ґа, Є. Краснушкіна. В Україні дослідж. у галузі К. п. здійснюють співроб. Укр. НДІ соц. і судової психіатрії та наркології (Київ), каф. психіатрії Донец. мед. ун-ту. Див. також Осудність, Пси­хічні хвороби.

Літ.: Кузнецова Н. Ф. Проблемы кри­минологической детерминации. Москва, 1984; Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Кри­минальная патопсихология. Москва, 1991; Первомайский В. Б., Илейко В. Р., Радзиевская Л. А. Системный подход к изучению психических аномалий в судебной психиатрии // Клинич. и организац. вопр. общей и судеб. психиатрии. К., 1993; Первомайский В. Б., Илейко В. Р. Судебно-психиатрическая экспертиза: от теории к практике. К., 2006.

В. Б. Первомайський

Стаття оновлена: 2014