Калениченко Анатолій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калениченко Анатолій Павлович

КАЛЕНИЧЕ́НКО Анатолій Павлович (07. 06. 1955, Київ) – музикознавець, піаніст, продюсер, культурно-громадський діяч. Канд. мистецтвознавства (1989). Чл. НСКУ (1987). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2009). Закін. фортепіан. (факультативно, 1978; кл. Т. Кравченко, А. Кривошеїної) та істор.-теор. (1979; кл. Т. Гнатів) ф-ти Київ. консерваторії. 1986 стажувався в Ін-ті мист-в Польс. АН (Варшава). Від 1979 працює в ІМФЕ НАНУ: від 2005 – зав. відділу музикознавства. Один з ініціаторів, авторів творчої концепції та організаторів (1991–99 – худож. кер. і заст. дир.) Всеукр. фестивалю сучас. пісні та популяр. музики «Червона рута». Співзасн. укр.-канад. підпр-ва «Кобза» (1989–91; усі – Київ). Наук. дослідж.: держ. культурна політика; історія укр. академ., зокрема інструм., музики; масова молодіжна муз. культура; муз. культурологія; естетика, творчість польс. композитора К. Шимановського; муз. фольклор Підгалля; укр.-зарубіжні муз. зв’язки 19 – 1-ї третини 20 ст. К. – автор і ведучий низки теле- і радіопередач, зокрема першої україномов. муз. програми на Укр. телебаченні «Суботні зустрічі» (1987).

Пр.: Кароль Шимановський і Україна // Укр. календар. 1982. Варшава, 1982; Назустріч «Червоній руті» // Червона рута–89. К., 1989 (співавт.); Українська масова музична культура: здобутки, проблеми, шляхи розв’язання // Укр. мист-во: Мат., дослідж., рец. К., 2004. Вип. 5; Музична культура і бінауральні ритми («інформація до роздуму») // Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2009. Вип. 78; Композитор і сучасність: Ніжне укр. серце Квітки Цісик // Українки в історії. Нові сторінки. К., 2010.

Тв.: Ноктюрн для фортепіан. тріо (1969); п’єси для фортепіано; солоспіви на сл. Лесі Українки, В. Герасим’юка, А. Дубенка, В. Блакитного, Н. Калениченко, М. Рильського, В. Симоненка та ін.

Н. О. Костюк

Стаття оновлена: 2012