Калениченко Павло Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калениченко Павло Михайлович

КАЛЕНИЧЕ́НКО Павло Михайлович (17. 03. 1923, с. Андріївка, нині Новомоск. р-ну Дніпроп. обл. – 30. 06. 1983, Київ) – історик. Д-р істор. н. (1971), проф. (1978). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. ун-т (1949). Відтоді працював у ред. г. «Радянська Україна»; від 1954 – в Ін-ті історії АН УРСР (обидва – Київ): 1968–81 – зав. відділу джерелознавства та допоміж. істор. дисциплін, від 1981 – ст. н. с.-консультант; водночас 1967–76 читав лекції у Київ. ун-ті. У руслі рад. історіографії досліджував проблеми історії Польщі, укр.-польс. відносини поч. 20 ст. Гол. ред. «Українського історичного журналу» (1972–76).

Пр.: Молоде покоління Польщі. 1960; 1000-ліття Польської держави. 1966; Співробітництво Радянської України та Народної Польщі (1944–1969 рр.). 1969; Великий Жовтень і революційний рух у Польщі (листопад 1917 – жовтень 1919 рр.). 1971; Брати по класу – брати по зброї: Участь польських інтернаціоналістів у боротьбі за владу Рад на Україні, 1917–1920 рр. 1973 (усі – Київ).

Літ.: Чекаленко Л. Д. П. М. Калениченко (до 80-річчя від дня народження) // УІЖ. 2003. № 2.

Н. Ф. Васильєва

Стаття оновлена: 2012