Калина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калина

«КАЛИ́НА» – український народний хор. Створ. 1979 Г. Левченком (худож. кер. та гол. диригент) за сприяння І. Зязюна при Полтав. пед. ін-ті (нині ун-т). Учасники хору – студенти й викл. Ун-ту, а також учителі, студенти, учні ін. навч. закладів міста. У складі «К.» – хор., оркестр., танц. групи. Діють жін. та чол. хор. студії. Заг. кількість учасників – бл. 100 осіб. У репертуарі – хор. твори укр. та зарубіж. композиторів минулого й сучасності, обробки укр. нар. пісень, муз.-хореогр. композиції (створ. на основі нар. творчості полтав. краю). Значну частину репертуару становить творчий доробок Г. Левченка. Хор є лауреатом обл. премії ім. П. Артеменка (1980). Має фонд. записи на радіо і телебаченні. Вийшло 9 компакт-дисків та грамплатівка на фірмі «Мелодія» із записами творів у виконанні хору. Про хор знято 2 докум. фільми. «К.» – творча лаб. каф. музики Полтав. пед. ун-ту, де удосконалюється та апробується профес. підготовка майбут. учителів музики. Гастролі у РФ, Болгарії, Польщі, Австрії, Бельгії, Франції, Швейцарії, Італії, Німеччині, Туреччині. Серед вихованців хору – М. Герасименко, І. Іванова, Н. Мізєва, Н. Сулаєва, О. Щеглова. Оркестр. групу в різний час очолювали В. Бородіна, О. Рябушенко, від 2010 – Н. Буць, танц. – О. Нікішов, Л. Сокіл, І. Комісар, В. Граб, від 2008 – В. Богута. 2010 у Швейцарії засн. асоц. з однойм. назвою (президент – К. Азад), завданням якої є підтримка діяльності хору «К.» з метою популяризації укр. нар. муз. мист-ва у країнах Зх. Європи.

Літ.: Гнатюк Л. А. Майстер пісенного дива // Левченко Г. С. Червона калина – полтавська земля: Зб. творів з репертуару укр. нар. хору «Калина». П., 2000; Гайдамака В. М. Дивоцвіт «Калини» у світі // Зоря Полтавщини. 2003, 20 трав.; Її ж. Сповитий вітрами. П., 2004; Бурбан М. І. Самодіяльний український народний хор «Калина» Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка // Бурбан М. І. Укр. хори і диригенти. Дрогобич, 2006; Гайдамака В. М. «Хай квітне наша доля калиново» // Полтав. вісн. 2008, 4 січ.

Н. О. Павленко

Стаття оновлена: 2012