Калинівка

КАЛИ́НІВКА — місто Він­ницької області, райцентр. Міськраді під­порядк. с-ща Калинівка Друга та Рівнин­не, с. Прилуцьке. Знаходиться на р. Жердь (притока Десни, бас. Пів­ден­ного Бугу), за 198 км від Києва, за 26 км від обл. центру та за 12 км від залізнич. ст. Калинівка-2. Площа 9,8 км². Насел. 20 061 особа (2001, складає 101,6 % до 1989), пере­важно українці. Побл. К. виявлено поселе­н­ня черняхів., трипіл., ран­ньословʼян. культур, а також рештки стародав. земляних укріплень. Низка дослідників вважає, що К. засн. у 17 ст. Зокрема ві­домо, що 1635–45 князь С. Варшицький заснував нинішнє перед­містя К. — с. Варшиця. Назву міста повʼязують з імʼям польс. магната Калиновського; за ін. версією тлумачать тим, що воно було рясно заквітчане кущами калини. Вперше згадується у писем. джерелах 1774. Тоді тут налічувалося 44 двори, в яких проживало 143 особи. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. К. входила до Вінн. пов. Поділ. губ. Чорний ліс побл. села був базою загонів У. Кармелюка. У 18 ст. належало графу Холоневському, від 1836 — І. Собещанському. 1860 Калинів. маєток купив нім. під­приємець Л. Вальков. Прокладе­н­ня 1871 залізниці Київ–Одеса сприяло роз­витку промисловості. Згодом тут почали працювати цукр. і винокур. заводи. За короткий час К. роз­будовано та від­несено до категорії м-чок. У 2-й пол. 19 ст. у К. від­бувалося щорічно 4 ярмарки. 1885 від­крито церк.-парафіял. школу, 1902 — міністер. 2-класне училище. 1897 у К. мешкало бл. 3,2 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 1923 — райцентр, від 1932 — у складі Вінн. обл. Від 1938 — смт. Від 22 липня 1941 до 14 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У центрі гітлерівці влаштували ґетто, на околиці — табір для військовополонених. 1969 до К. при­єд­нано села Варшиця, Вільхова, Шевченківка. Від 1979 — місто рай. значе­н­ня. 1959 у К. мешкало бл. 6,2 тис., 1979 — 17,4 тис., 1999 — 21 тис. осіб. Гол. під­приємства: ЗАТи — «Калина» (швейні вироби), «Калинів. маш.-буд. завод», ТОВ «Калинів. екс­перим. завод деревин. матеріалів», ВАТи — «Він­ніфрут», «Калинів. ремонтно-мех. завод», «Калинів. рай. під­приємство “Агромаш”». У К. — 3 заг.-осв. школи, технікум побут. обслуговува­н­ня насел., ПТУ № 21; Будинок культури, Будинок культури і техніки Калинів. маш.-буд. заводу, 7 б-к, дит. муз. школа; центр. рай. лікарня; 2 ДЮСШ; від­діл. 6-ти банків. Виходить г. «Прапор пере­моги». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, РКЦ. 2000 збудовано собор преподоб. Параскеви Сербської. Архіт. памʼятка — Святопокров. церква (1891). Встановлено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятний знак на місці масових роз­стрілів нацистами євреїв і комуністів. Серед видат. уродженців — майстриня худож. роз­пису Л. Соболь. У К. вчителювала письмен­ниця, журналістка, пере­кладачка М. Пилинська. 1998 присвоєно зва­н­ня почес. громадянина міста нар. арт. РФ В. Нікітенку.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю