Котляр Леонтій Захарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Котляр Леонтій Захарович

КОТЛЯ́Р Леонтій Захарович (03(16). 06. 1901, м. Томськ, Росія – 28. 12. 1953, Москва) – військовик. Генерал-полковник (1944). Герой Рад. Союзу (1945). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1920, на фронті від 1941. Закін. військ.-інж. школу (1922), Військ.-тех. академію Червоної армії (1930), де відтоді й працював. 1937–41 – інспектор групи контролю Наркомосу СРСР, згодом – нач. упр. оборон. буд-ва Гол. військ.-інж. упр. Червоної армії. Від 1942 – заст. командувача, нач. інж. військ Воронез., Пн.-Зх. і 3-го Укр. фронтів. Брав участь у битві за Дніпро, у Нікопол.-Кри­воріз., Одес., Яссько-Кишинів., Будапешт. наступал. операціях; у боях на тер. Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії. 1945–51 – нач. Військ.-інж. академії. У м. Канськ (РФ) встановлено погруддя К.

М. Я. Худобець

Стаття оновлена: 2014