Калинников Василь Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калинников Василь Сергійович

КАЛИ́ННИКОВ Василь Сергійович (Калинников Василий Сергеевич; 01(13). 01. 1866, с. Воїни, нині Орлов. обл., РФ – 29. 12. 1900(11. 01. 1901), м. Ялта, нині АР Крим) – російський композитор, диригент. Навч. в Орлов. духов. семінарії, Моск. консерваторії (1884), закін. муз.-драм. уч-ще Моск. філармоній. т-ва (1892; гармонію вивчав у С. Кругликова, контрапункт і фугу – А. Ільїнського, оркестрування і композицію – П. Бларамберга). Грав в оркестрі, викладав спів у початк. міських уч-щах, виступав як диригент у Москві. Від 1893 через хворобу (туберкульоз) жив і працював переважно у Криму. Співпрацював з укр. диригентом О. Виноградським, який з великим успіхом уперше в Росії й Україні виконав 1-у (1895), згодом 2-у (1897, присвяч. йому) симф. К. Його симф. відзначаються яскравою емоційністю, задушевністю, виразністю, багатим мелодизмом.

Тв.: опера «У 1812 році» (1899–1900, лібрето С. Мамонтова, незаверш.); кантата «Іоан Дамаскін» (1890, сл. О. Толстого); для симф. оркестру – 2 фуги, симф. картина «Німфи» (за прозовим віршем І. Тургенєва; усі – 1889), сюїта (1892); для струн. оркестру – «Серенада» (1891); для фортепіано у 2 руки – 9 п’єс (зокрема «Сумна пісня»); для жін. хору з оркестром – балада «Над морем красуня-дівчина сидить» (1894, сл. М. Лермонтова); музика до вистав (зокрема «Цар Борис» О. Толстого); романси, хор. твори а капела.

Літ.: Липаев И. Памяти В. С. Калинникова // РМГ. 1901. № 1; Курдюмов Ю. Тематический анализ 1-й симфонии В. Калинникова // Там само. 1906. № 5; Григорьев А. В. С. Калинников // Сов. музыка. 1951. № 1; Фрадкин В. Как создавалась первая симфония Калинникова // Муз. жизнь. 1958. № 13.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2012