Калинович Іван Титович

КАЛИНО́ВИЧ Іван Титович (псевд. і крипт.: Лютай, Демко, Ханко, Клим, Титович, Д. Л., І. К., Ів. К., -ік, І., К-вич, К-ч, Ів.; 25. 11. 1884, Львів — 12. 11. 1927, там само) — бібліо­граф, видавець, пере­кладач, громадський діяч. Закін. учит. семінарію в м. Заліщики (нині Терноп. обл., 1904), навч. у Львів. університеті (1907). Редагував буков. часописи «Буковина» та «Промінь». 1916–17, 1919–22 працював у Відні, згодом — у м. Золочів (нині Львів. обл.). Організував видавництво «Всесвітня бібліотека», що 1913–26 публікувало просвітні вид. та пере­кладну літературу. Працював у товаристві «Рідна школа», філії «Просвіти», в кооп. та ін. укр. організаціях. Спів­працював з Бібліогр. комісією НТШ у Львові, де був секр. Член партії «Сельроб» і ред. її органу — «Наше слово». 1918–19 — посол до Укр. нац. ради ЗУНР і депутат Трудового кон­гресу в Києві. Друкував літ.-крит. та бібліогр. дослідж. у галиц. і буков. період. вид., зокрема «Діло», «Неділя», «Руслан», «Громадський голос», «Українське слово», «Шляхи», «Нива». Праці К. вміщено у часописах «Книга» (Станіслав, нині Івано-Франківськ), «Україна» (Київ), «Бібліотечний порадник» (Львів), вид. товариства «Просвіта». Пере­кладав твори Я. Врхліцького, С. Жеромського, Б. Кел­лермана, В. Короленка, Т. Манна та ін. Рукописна спадщина К. вміщує картотеку (бл. 300 тис. карток) з історії України та укр. літ-ри, яка мала увійти до запланованої ним «Загальноукраїнської бібліо­графії XX ст.» (не опублікована). Автор праць «Пере­клади з української літератури», «Огляд “воєн­ної” української бібліоґрафії (За час першого року світової війни)» (обидві — 1915), «Важнійші джерела до історії українських січових стрільців: бібліо­графічний покажчик» (1917), «Покажчик до української соціалістичної та комуністичної літератури» (1921), «Всеукраїнська бібліо­графія за 1923 рік (Спроба систематичної бібліо­графії)» (1923), «Бібліоґрафія україно­знавства за 1914–1923 рр.» (1924), «Українська мемуаристика за 1914–1924 рр.» (1925), «Спис ви­дань товариства “Просвіта” у Львові 1868–1924» (1926), «Україніка в старих [німецьких, 1836–48] часописах» (1927; усі — Львів).

Завантажити статтю