Калиновська-Доктор Наталія Євгенівна
Визначення і загальна характеристика
КАЛИНО́ВСЬКА-ДО́КТОР Наталія Євгенівна (17(29). 08. 1884, Київ — ?) — співачка (лірико-драматичне сопрано). Навч. у Київ. муз.-драм. школі М. Лисенка (1903–06; кл. М. Зотової). На опер. сцені дебютувала в Єкатеринбурзі (Росія), згодом виступала у Києві (1903–04, 1907–08), С.-Петербурзі (Нар. дім, 1906–07), Москві (Великий театр, 1908–18; Нар. дім, 1914). Гастролювала в Одесі й Харбіні (нині Китай). Вперше на сцені Великого театру у Москві виконала партії Сабурової («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Ґутруни («Загибель богів» Р. Ваґнера). К.-Д. — одна з найкращих виконавиць партій в операх Р. Ваґнера — Зіґлінди («Валькірія»), Фрейї («Золото Рейну»). В її концертах часто звучали твори М. Лисенка, з яким підтримувала дружні стосунки. 1903 брала участь у відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві, де виконала сольну партію в кантаті «На вічну пам’ять Котляревському» М. Лисенка під орудою автора. Активна діячка товариства «Кобзар», де виконувала твори цього ж композитора. 1911 брала участь у концерті, присвяч. пам’яті Т. Шевченка (Москва). З великим успіхом виконувала партію Оксани («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) на сцені Великого театру у Москві. Від 1918 подальша доля невідома.