Калійні і магнієві солі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калійні і магнієві солі

КАЛІ́ЙНI I МА́ГНIЄВI СО́ЛI Калiйнi солi (К. с.) входять до складу галоген. формацiй. На тер. України знаходяться Передкарп., Донбас. i Днiпров.-Донец. калiєнос. басейни. У межах Передкарпаття встановлено верхньо- i нижньомолас. галогеннi формацiї міоцену. Там на держ. балансі перебуває 13 родовищ К. с. (заг. запаси складають понад 3,8 млрд т), з яких найбільшими є Стебницьке (станом на 2002 запаси становлять 114 1597 тис. т; після екол. катастрофи 1983 не експлуатується) та Калусько-Голинське (442 707 тис. т; 2001 розробку зупинено у зв’язку з нерентабельністю). Нині готують до експлуатацiї одну з дiлянок калусько-голин. групи із запасами 399 056 тис. т сирих солей. Калійні руди Передкарпаття характеризуються порiвняно низьким вмiстом оксиду калію (10–11 %) i високим – нерозчин. компонента (14–15 %). У Донбас. калiєнос. бас. К. с. виявлено у вiдкладах краматор. свiти нижньої пермi. У розрiзi видiлено сильвiнiт. i сильвiнiт-карналiт. калiєнос. горизонти. Прогнознi запаси в Краматорсько-Часово-Ярськiй синклiналi по верх. сильвiнiт. пласту в межах глиб. 990–1230 м складають 261 млн т при серед. вмiстi КСl – 23,21 %, MgCl2 – 0,1 % (у нерозчин. залишку – 3,5 %), на глиб. 1230–1750 м – 1310 млн т. Заг. кiлькiсть запасiв у 2-х сильвiнiт. пластах на глиб. 744–1230 м складає 841 млн т, на глиб. 1230–1750 м – 2157 млн т. У Днiпров.-Донец. калiєнос. бас. у розрiзi краматор. свiти нижньої пермi – сульфат. i хлорид. калiєнос. горизонти. У Ромен. соляному куполi виявлено 2 пласти сильвiнiту на глиб. 500–700 м. Калiйні поклади в цьому регiонi не розробляються. Магнієві солі (М. с.) в природі зустрічаються разом з калійними у галоген. формацiях (як у складі тих самих мінералів, так і, зокрема, у вигляді бішофіту), а також пов’язанi з ропою сучас. водойм. Станом на 1999 обліковувалося 114 1875 тис. т сирих М. с.; запаси магнiєвмiс. ропи оцінювалися приблизно у 1 млн м3. За сольовим складом видiляють родовища сульфат. (Стебницьке, Сасик-Сиваське) i хлоридно-сульфат. складу. Всi родовища є комплексними, М. с. – попутна сировина. Раніше М. с. видобували на Калусько-Голин. родовищі. Нині Сасик-Сивас. та, частково, Сивас. родовища розробляє Кримський содовий завод. У режимі дослідно-пром. експлуатації методом підзем. вилуговування здійснюється видобуток бішофіту з родовищ Дніпров.-Донец. западини.

Літ.: Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 2. К.; Л., 2006.

Д. П. Хрущов

Стаття оновлена: 2012