Калінінське - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калінінське

КАЛІ́НІНСЬКЕ (до 1927 – Велика Сейдеменуха, до 1946 – Калініндорф) – селище міського типу Великоолександрівського району Херсонської області. Селищ. раді підпорядк. села Зелений Гай, Краснолюбецьк, Новополтавка. Знаходиться на лівому березі р. Інгулець (притока Дніпра), за 545 км від Києва, за 75 км від обл. центру, за 40 км від райцентру та за 7 км від залізнич. ст. Калініндорф. Пл. 2,04 км2. Насел. 1580 осіб (2001, складає 78,7 % до 1989): українців – 75 %, росіян – 23 %, проживають також білоруси та євреї. Засн. наприкінці 18 – на поч. 19 ст. 1794 колишні козаки збудували на тер. сучас. с-ща свої помешкання. До того на цьому місці було невелике татар. поселення (бл. 20 мазанок). У самостійну адм. одиницю під назвою Сейдеменуха (у перекладі з івриту – тихе поле) виокремлено 1807, коли тут поселилися євреї-колоністи з Могильов., Черніг. і Вітеб. губ. (згодом – Велика Сейдеменуха). 1865 у село прибуло 25 сімей із Німеччини. У 1870–80-х рр. кількість нім. колоністів збільшилася. Окрім українців, євреїв, німців у Великій Сейдеменусі в 19 ст. мешкали росіяни, білоруси, поляки, угорці, французи. На поч. 20 ст. у селі діяли нім. та євр. школи; земська пошта; фельдшер. пункт; кірха, 2 синагоги, православна церква. 1910 відкрито євр. уч-ще. 1812 мешкало 549, 1859 – 2131, 1916 – 1945 осіб. За переписом 1897, євреї складали 81,78 % (1284 особи), 1926 – 89,3 % (3891 особа). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1921–24 околиці заселено вихідцями з бунтів. волостей Микол. губ., зокрема й з т. зв. Батурин. респ. 1926–58 – райцентр (до 1941 – центр євр. нац. р-ну). У травні 1927 село відвідав М. Калінін, на честь якого у серпні того ж року його перейменовано на Калініндорф (Калінінське село). 1932 у Калініндорф. р-ні мешкало 13 674 особи, з них 11 198 євреїв. 1935 у складі р-ну – 8 неєвр. і 39 євр. поселень, серед найбільших – Калініндорф, Бобровий Кут, Єфінгар, Львово, Штерндорф (колишня Мала Сейдеменуха). За євр. поселеннями були закріплені 87,3 % земель. 1930–35 виходила рай. г. мовою їдиш «Колвірт-емєс». Функціонував Євр. колгосп. театр. Унаслідок колективізації, розкуркулення, репресій, політики порушення етніч. однорідності євр. колгоспів, у 1930-х рр. значна кількість євреїв емігрувала. Від серпня 1941 до 13 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. У серпні–вересні 1941 у Калініндорфі розстріляно 1875 євреїв. Діяло підпілля. Від 1958 – у складі Берислав., від 1964 – Великоолександрів. р-нів. Від 1960 – смт. 1970 тут мешкало бл. 2 тис., 1979 – 5,1 тис., 1999 – 4,6 тис. осіб. Нині у К. – заг.-осв. школа, 2 школи-інтернати; Будинок культури, б-ка; дільнична лікарня. Встановлено пам’ятники воїнам-визволителям і односельцям, які загинули під час 2-ї світ. війни.

В. Д. Заводяний

Стаття оновлена: 2012