Калуський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калуський район

КА́ЛУСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Івано-Франківської області. Межує з Галиц., Тисмениц., Долин., Богородчан., Рожнятів., Рогатин. р-нами Івано-Фр. обл. та Жидачів. р-ном Львів. обл. Утвор. 1940. Від липня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяли загони ОУН–УПА. Пл. 0,7 тис. км2. Насел. 62 705 осіб (2001, складає 99,7 % до 1989), переважно українці. Райцентр – місто обл. значення Калуш. У складі р-ну – смт Войнилів та 53 сільс. насел. пункти. Серед найдавніших поселень – села Станькова (1158), Завій (13 ст.), Голинь (1391), Новиця (14 ст.). Лежить у зоні Передкарп. передгір’я. У центр. частині р-ну – Калуська улоговина, на Пн. Сх. від неї – Войнилів. височина, на Пд. Сх. – Прилуквин. височина, на Пд. – Майдан. низькогір’я. Для поверхні характерне чергування широких терас. долин (улоговин) і асиметр. ерозійно-останцевих межиріч. Надра р-ну багаті на калійні руди, торф, природ. газ, глини, суглинки, гіпс, пісок. Світ. значення має Калусько-Голинське родовище калійних солей. Розвідано Войнилів., Перевозец., Середнян. гіпс. родовища. Запаси газу виявлено побл. сіл Завадка, Степанівка, Збора, Мислів і Ріп’янка. У с. Середня – родовище природ. столової хлоридно-карбонат., магнієво-кальцієвої води з хім. складом 0,1–0,4 г/л. На Пн. К. р. омивають води Дністра, на Сх. і Зх. – плеса річок Луква та Болохівка. Гол. водна артерія – р. Лімниця, яка визнана найчистішою в Європі. Ґрунти дерново-підзолисті, дернові, лучні глеюваті та глейові. Багатством і красою Калущини є ліси, які простягаються через всю її тер. і займають 18 тис. га (28 % від заг. пл.). Ростуть дуб, бук, ялина, ялиця. Об’єкти природно-заповід. фонду: місц. значення заказники р. Лімниця з водоохорон. смугою вздовж берегів, Яськів потік (обидва – ландшафтні) та Вістова (ботан.), заповідне урочище Пійлівське. Вигідне геогр. розташування К. р. дозволяє налагоджувати взаємозв’язки з країнами Центр. Європи, з якими є прямі автомобіл. і залізничне сполучення. Входить до Калус.-Долин. пром. вузла. Пром. потенціал р-ну складають 10 підпр-в, з яких 9 – оброб. галузі, 1 – з надання послуг теплопостачання. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Традиц. і перспектив. напрямами с. госп-ва є вирощування льону-довгунця та ріпаку. Пл. с.-г. угідь 39 тис. га, з них орних земель – 28,5 тис. га, сіножатей – 1,8 тис. га, пасовищ – 8,1 тис. га, садів – 651 га. Працює 38 фермер. госп-в. У К. р. – 39 заг.-осв. шкіл, ПТУ (смт Войнилів), 5 дошкіл. і 2 позашкіл. заклади; 49 Нар. домів, 1 Будинок культури, 51 б-ка, 2 муз. школи, Національний історико-просвітницький крайовий музей УПА (с. Грабівка), Національно-визвольної боротьби України Музей ім. С. Бандери (с. Старий Угринів); 10 лікарень і поліклінік, 38 фельдшер.-акушер. пунктів, 11 амбулаторій. Двадцяти трьом колективам худож. самодіяльності присвоєно звання народний, чотирьом – зразковий.

У рай. Будинку культури функціонують народні хор. колектив «Відродження», чол. вокал. ансамбль «Західний вітер», жін. вокал. ансамбль «Зорецвіт», духовий оркестр, капела бандуристів, вокал.-інструм. ансамбль «Акцент», худож.-просвітн. колектив «Первоцвіт». На Калущині проводять фестиваль-конкурс дит. естрад. пісні «Осінні фрески», фестиваль троїстих музик, свято укр. традиц. кухні, фестиваль гумору та сатири «Калуські фіґлі», фестиваль хореогр. колективів «Травнева веселка», фестиваль хорів духов. музики «Нехай святиться ім’я твоє», а також конкурс вроди та казкових чар «Роксолана». Рельєф, геогр. розташування, багатовік. традиції та самобутня культура створюють унікал. рекреац. потенціал. У с. Вістова діють санаторії-профілакторії «Хімік» і «Лімниця». У с. Середній Бабин на базі рибного госп-ва «Завадка» розвинуте спорт. рибальство. Жит. К. р. переважно греко-катол. віросповідання. Пам’ятки арх-ри: церква св. Миколая у смт Войнилів (1602), церква св. Михаїла у с. Дубовиця (1910), церква Стрітення Господнього у с. Середній Угринів (1832), церква св. Михаїла у с. Завій (1800), церква св. Михаїла (1740) та дзвіниця (18 ст.) у с. Яворів. Серед видат. уродженців – чільний діяч укр. націоналіст. руху Степан (встановлено пам’ятник), учасники нац.-визв. змагань його брати Богдан, Василь, Олексій, сестри Володимира, Марта, Оксана Бандери (с. Старий Угринів); брати фізик, акад. НАНУ Михайло та фахівець у галузі метрології вимірюв. техніки Іван Бродини (с. Сівка-Войнилівська), фізики іноз. чл. НАНУ Г. Ратайчак (с. Кадобна) та дійс. чл. НТШ Р. Ґайда (с. Підмихайля), металознавець П. Мельник (с. Верхня), фахівець у галузі механіки В. Михаськів (с. Сівка-Войнилівська), історик, економіст, громад. діяч М. Чировський, мовознавець Л. Белей, лікар, біохімік Я. Гонський (усі – смт Войнилів), лікар-невролог Д. Пронів (с. Грибівка), лікар-хірург М. Шевчук (с. Верхня); письменник, літературознавець О. Бабій (с. Середня), публіцист, літературознавець, громад.-культур. діяч І. Белей, літ. критик, публіцист, перекладач Микола Євшан (обидва – смт Войнилів), громад. діяч, літературознавець М. Климишин (с. Мостище), піснярка, письменниця К. Малицька (с. Кропивник), письменники І. Гаврилюк (с. Довжка) та В. Олійник (с. Сівка-Калуська); художник Б. Стебельський (с. Томашівці); військ. і громад. діяч, художник С. Бігун (с. Завадка); співак М. Дуда (с. Верхня), режисер Я. Бабій (с. Середня); громад.-політ. діяч Л. Макарушка (с. Сівка-Войнилівська), крайовий провідник ОУН Карпат. краю Я. Мельник (с. Бережниця), військ.-політ. діяч Д. Паліїв (с. Перевозець), діяч ОУН і УГВР П. Турула (с. Ріп’янка); лекгоатлетка (метання списа) Т. Ляхович (с. Голинь).

Р. І. Матіїв

Стаття оновлена: 2012