Кальба Кондрад-Касіян - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кальба Кондрад-Касіян

КА́ЛЬБА Конрад-Касіян (13. 04. 1945, м. Ванґен, Німеччина) – американський фахівець українського походження у галузі комунікаційних технологій. Син С.-Я. Кальби. Від 1950-х рр. мешкає у США. Закін. Брюссел. міжнар. школу (1962); здобув у Єльс. ун-ті (м. Нью-Гейвен, шт. Коннектикут) ступ. бакалавра (1966), в Ун-ті шт. Пенсильванія (м. Філадельфія) – ступ. магістра (1968) та д-ра (1975) в галузі комунікацій та зв’язку. Працював спеціалістом Ін-ту з дослідж. довкілля Ун-ту шт. Пенсильванія (1967–68), аналітиком Ком-ту Делавер Веллі з регіон. планування (1969–70), співроб. Комісії Слоун з кабел. комунікацій (1970–71), кер. комунікац. проектів Ін-ту Аспен і консультантом із соц. проектів у сільс. місцевості при Мін-ві буд-ва та інфраструктур. розвитку США у Вашинґтоні. Від 1973 викладав на каф. міського й регіон. планування Вищої школи дизайну Гарвард. ун-ту (м. Кембридж, шт. Массачусетс). Засн. (1973) і президент фірми «Kalba International Inc.» у м. Ньютон (шт. Массачусетс); нині діє у м. Нью-Гейвен. Викладає курс глобалізації комунікацій у Єльс. ун-ті. Брав участь в уряд. програмах з розвитку кабел. телебачення. Співавтор спец. вид. «The Cable Fable» (New Haven, 1972), співред. ж. «Yale Review of Law and Social Action» (1969–72), «Urban Telecommunication Forum» та «Televisions» (від 1973). Автор розділів у кн. «Television as a Social Force» (New York, 1975) та «Cable Handbook» (Washington, 1975–76).

Пр.: Communicable Medicine: Cable Television and Health Services. Philadelphia, 1971; Electronic Message Systems: The Technological, Market and Regulatory Prospects. Cambridge, 1978; Executive Summary of Findings of the State Cable Television Regulation Project. Harvard, 1978; A Blurring of the Lines: Advertising, Marketing and the New Media Technologies. Newton, 1979; Strategies for Institutionalizing Telecommunications Demonstrations: A Review of Innovation Barriers and Program Alternatives. Cambridge, 1980 (усі – співавт.).

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2012