КРИ́МСЬКА ОБОРО́ННА ОПЕРА́ЦІЯ Проведена 18 жовтня — 16 листо­пада 1941 військами 51-ї (гене­рал-полковник Ф. Кузнецов) і При­мор. (генерал-майор І. Пет­ров) армій у взаємодії з Чорноморським флотом (віце-адмірал Ф. Октябрський). У середині жовт­ня нім. командува­н­ня зосередило для на­ступу на Крим 7 піхот. дивізій 11-ї армії (генерал піхоти Е. фон Манштейн), румун. гір. корпус і значні сили авіації. Крим обороняли 4 кавалерій. і 12 стрілец. дивізій 51-ї та Примор. армій. На най­уразливішому пн. напрямі оборону за­ймали 5 дивізій: 4 — на Ішун. позиціях (побл. с. Ішунь, нині Кра­сноперекоп. р-ну АР Крим), 1 — на Чонгар. пере­шийку. Гол. удар зав­дали війська нім. 11-ї армії через Пере­коп. пере­ши­йок, до­по­між. — частини румун. гір. кор­пу­су через Чонгар. міст. До 20 жовт­ня вони прорвали Ішун. позиції, внаслідок чого війська Червоної армії опинилися в за­гроз­ливому становищі. Для покраще­н­ня упр. 22 жовтня Ставка створила командува­н­ня військ Криму на чолі з віце-адміралом Г. Левченком і під­порядкувала йому 51-у і Примор. армії та Чорномор. флот. Ведучи без­пе­рервні важкі бої, Примор. армія від­ступила до Севастополя, 51-а армія, ослаблена в боях, не змог­ла зупинити ворога на Керчен. п-ові й ві­ді­йшла до м. Керч (нині АР Крим), а 16 листопада була еваку­йована через Керчен. про­току на Таман. п-ів.