Калька - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Калька

КА́ЛЬКА (франц. calque, італ. calco – копія, від лат. calcare – давити, тиснути, гнітити, топтати) – слово, його окремі значення, звороти, запозичені з інших мов шляхом буквального перекладу (як правило, за частинами). Калькування – процес творення нових слів, словосполучень, фразеологізмів, при якому засвоюється лише значення та принцип орг-ції іншомов. одиниці, що передається засобами (морфемами, словами) певної мови. Однослівні К. поділяються на словотвірні (світогляд < нім. Weltanschauung, міжнародний < франц. international) і семантичні, утвор. завдяки семант. перенесенню за іншомов. зразком (мережа < рос. сеть, навантаження < рос. нагрузка, політ. терміни лівий, правий < франц. gauche, droit). Неоднослівні К. формуються на основі: а) неоднослів. номінатив. одиниць (словосполучень) мови (сестра милосердя < франц. sœur de charité, Велика Ведмедиця < грец. μεγάλη Άρκτος, власна назва < лат. nomen proprium > нім. Eigenname); б) складних слів (додаткова вартість < нім. Mehrwert). Є багато фразеол. К.: коротко і ясно < нім. kurz und bündig, олімпійський спокій < грец. ολύμπια αταραξία, впадати у вічі < нім. in die Augen fallen). В окрему групу об’єднують напівкальки – проміжний тип між запозиченнями і К., що поєднують у собі особливості перших і других. При цьому одна частина слова запозичується матеріально, а інша калькується: телебачення < грец. τηλε (далеко) і лат. visio «бачення», напівтон < італ. semitòno, міні-спідниця < англ. miniskirt, чорнотал, білотал «порода плакучої верби» < тюрк. кара тал, ак тал. В укр. мові К. формувалися під впливом багатьох мов: давньогрец. (милозвучний, православний, Волопас, Мала Ведмедиця, Молочний Шлях), лат. (милосердя < misericordia), нім. (буття < Sein, річ у собі < Ding an sich), польс. (вірогідний < wiarogodny) та ін. Багато словотвір. К. виникло в укр. мові під впливом рос. ще в минулі століття (землевласник, співробітник), а особливо у рад. період (висуванець, відмінник, гучномовець, зерносховище, колгосп, місяцехід, недільник, п’ятирічка, радгосп). Унаслідок русифікації збільшилася кількість невдалих К.-термінів, особливо у підручниках, переклад. з рос. мови, напр.: хім. – слабкодисоціюючі речовини, біол. – запасаюча речовина (ендосперма), споживаючі бруньки. (Див. також Запозичення).

Н. Ф. Клименко

Стаття оновлена: 2012