Кальниболота - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кальниболота

КАЛЬНИ́БОЛОТА – село Новоархангельського району Кіровоградської області. Сільс. раді підпорядк. села Жеванівка, Калинівка, Кіндратівка, Низове, Приют. Знаходиться на лівому березі Великої Висі (притока Синюхи, бас. Південного Бугу), за 20 км від райцентру та за 120 км від обл. центру. Пл. 5,8 км2. Насел. 1426 осіб (2001), переважно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1736. Тут були великі болота та протікала р. Кальниболотка, від якої й походить назва села. Деякі дослідники стверджують, що кальнами називали диких кіз, які водилися в цій місцевості. Кальниболотці брали участь у гайдамац. русі. На поч. 1750-х рр. по Великій Висі проходив рос.-польс. кордон. 1752 збудовано військ. укріплення, де розміщувалася 5-а рота гусар. полку І. Хорвата. Переважну частину насел. на той час складали серби та болгари, які пізніше асимілювалися з українцями та молдаванами. Після ліквідації військ. поселення 1764 жит. К. перевели на становище держ. селян. У 19 ст. К. були знач. торг. селом Єлисаветгр. пов. Херсон. губ. Тут щотижня збирався базар, фукціонувала низка лавок, діяла школа. Наприкінці 19 ст. налічувалося 565 дворів, мешкало 2713 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали під час голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 37 осіб), зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 540 кальниболотців, з них 233 загинуло. Нині у К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, музей; амбулаторія. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Діє реліг. громада УПЦ МП. Побл. Кіндратівки знайдено кам’яну стелу із зображенням скіф. воїна. Серед видат. уродженців – нар. арт. СРСР В. Магар, засл. арт. УРСР Д. Котевич.

В. А. Михалевський

Стаття оновлена: 2012