Кальницький Павло Феодосійович
КАЛЬНИ́ЦЬКИЙ Павло Феодосійович (22. 09. 1929, с. Супротивна Балка, нині Новосанжарського р-ну Полтавської обл. — 19. 12. 2004, Київ) — скульптор. Чоловік Людмили, батько Бориса Кальницьких. Член НСХУ (1960). Закінчив Київський художній інститут (1955; викладачі М. Вронський, М. Гельман). На творчій роботі. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок від 1960-х років. Основні галузі — станкова і монументальна скульптура (памʼятники, меморіальні комплекси, портрети) у реалістичному стилі. Використовував гіпс, бронзу, граніт, мармур.
Додаткові відомості
- Основні твори
- композиції — «Б. Хмельницький біля тіла козака Тура» (1955), «Мирний сон» (1960), «Доля» (1964); монумент «300-річчя возз’єднання України з Росією» (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл., 1961; співавт.); пам’ятники — Т. Шевченкові (м. Звенигородка, 1964; Умань, 1965; обидва — Черкаська обл.), В. Чапаєву (м. Лубни Полтавської обл., 1966), М. Рильському (Київ, 1969), В. Леніну (1975), загиблим «Скорботна мати» (1977; обидва — м. Бершадь Вінницької обл.; усі — співавт.); меморіальні комплекси — загиблим односельчанам (с. Дейкалівка Зіньківського р-ну Полтавської обл., 1970), воїнам (смт Терни Недригайлівського р-ну Сумскої обл., 1971); погруддя — серія «Герої Радянського Союзу» (м. Миргород Полтавської обл., 1972), П. Пестеля (м. Тульчин Вінницької обл., 1979), А. Макаренка (Київ, 1982), пожежників Чорнобиля В. Кібенка (смт Іванків, 1987) та В. Правика (м. Ірпінь, 1988; обидва — Київська обл.).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 