КАЛЬЦИ́Т (від лат. сalcis — вапно) — мінерал класу карбонатів острівної будови, одна з природних форм карбонату кальцію СаСО3. Синонім — вапняковий шпат. Містить (%): СаО — 56,03 %; СО2 — 43,97 %; можливі також домішки Со, Zn, Sr, Ва, Pb. Сингонія тригональна, утворює найчастіше скаленоедричні, ромбоедричні, призматичні, пластинчасті кри­стали. Твердість 3. Густина 2,71 г/см3. Злам раковистий. Блиск скляний. Без­барвний або білий, рожевий, жовтий, коричневий; риска біла. Скипає з роз­веденою соляною кислотою (HCl), що є однією з найважливіших діагностичних ознак. При на­гріван­ні до 470 °С або за високих тисків пере­творюється на іншу поліморфну модифікацію СаСО3 — арагоніт; при подальшому на­гріван­ні роз­кладається з утворе­н­ням СО2 і СаО, на чому ґрунтується процес випалюва­н­ня вапна. Один із найпоширеніших на Землі породо­утворюючих мінералів, складає крейдяні породи, вапняки, мергелі, мармури, кальцифіри, карбонатити; у складі мушлів і кісток бере участь у будові багатьох живих організмів. Ві­домий біо­ген­ного, хімічного, гідротермального, метаморфічного та магматичного походже­н­ня. У ви­гляді вапняків використовують як флюсову сировину в металургії, для виробництва цементу та вапна тощо; мармурів і мармуроподібних вапняків — як будівельний та облицювальний матеріал. Чисті про­зорі ромбоедричні кри­стали К. з високим показником по­двійного променезаломле­н­ня називають «ісландський шпат», їх за­стосовують в оптичних приладах.