Кальцитофіли - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кальцитофіли

КАЛЬЦИТОФІ́ЛИ (від кальцит та грец. φίλος – друг, прихильник) – рослини, які ростуть на лужних карбонатних ґрунтах. Ін. назва – кальцефіли. Трапляються в місцях виходу вапняків, мергелів, крейди тощо, уникають кислих ґрунтів. Типовими К. є ранник, гісоп, чебрець крейдові, сонцецвіт крейдолюбний, полин суцільнобілий та ін. На тер. України є 3 центри поширення К.: бас. Сіверського Дінця, Зх. Поділля та Гірський Крим. Для осн. с.-г. культур сприятливими є ґрунти, структуровані карбонатами. У відділі екології фітосистем Ін-ту ботаніки НАНУ (Київ) розроблено шкалу, за якою К. поділяють на 3 підгрупи: гемікарбонатофіли, що зростають на ґрунтах, збагачених карбонатами (на лесовій основі; CaO, MgO – 1,5–5 %); карбонатофіли (факультативні) – рослини багатих на карбонати ґрунтів (рендзини; CaO, MgO – 5–10 %); гіперкарбонатофіли (облігатні) – рослини, що ростуть виключно на відкладах карбонатів (крейди) за відсутності ґрунту (CaO, MgO – понад 10 %). На цих субстратах інтенсивно відбувається процес видоутворення. Рослини, які уникають ґрунтів з лужною реакцією ґрунт. розчину, називають кальцитофобами (від кальцит і грец. φόβος – страх, жах), або кальцефобами. Їх також класифікують на гіперкарбонатофоби (облігатні) – ростуть на ґрунтах за відсутності слідів CO2–; карбонатофоби (факультативні) – не ростуть на карбонат. ґрунтах (CaO, MgO – 0,05 %); гемікарбонатофоби – уникають субстратів (CaO, MgO – 0,05 %, підзолисті, лучні глейові ґрунти). До кальцитофобів належать рослини сфагнових боліт (андромеда багатолиста, журавлини болотна й дрібноплода, росички середня, круглолиста, англійська, багно болотне). Облігатні кальцитофоби за наявності в ґрунті НСО3– та Са2+ утворюють у коренях велику кількість сполук, що гальмують їхній ріст і здатні зв’язувати іони важких металів, надлишок яких у кислих ґрунтах їм не шкодить. Вони є індикаторами не лише кислих, а й безструктур., бідних на зольні елементи та азот ґрунтів.

Літ.: Дідух Я. П., Плюта П. Г. Фітоіндикація екологічних факторів. 1994; Екофлора України. Т. 1. 2000; Лаптєв О. О. Екологія рослин з основами біоценології. 2001; Ya. P. Didukh. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. 2011 (усі – Київ).

І. А. Коротченко

Стаття оновлена: 2012