Кальченко Анатолій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кальченко Анатолій Олександрович

КА́ЛЬЧЕНКО Анатолій Олександрович (13. 08. 1946, м. Ярославль, РФ) – живописець. Чл. НСХУ (1993). Закін. Ростов. художнє уч-ще (РФ, 1971; викл. Ф. Даманський, Т. Теряєв). Відтоді працював у м. Жданов (нині Маріуполь Донец. обл.): на вироб-ві, у худож. майстернях Худож. фонду України. Від поч. 1990-х рр. – на твор. роботі. Учасник міських, обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1990-х рр. Персон. – у Маріуполі (1996, 1998). У реаліст. та абстракт. стилях створює пейзажі, портрети, натюрморти, темат. картини. Для творчості К. характерні пошук гармонії, простота композиції, виразність, глибокий філос. зміст. Окремі полотна зберігаються у Центрі сучас. мист-ва і культури ім. А. Куїнджі, краєзнав. музеї та картин. галереї (усі – Маріуполь).

Тв.: «Автопортрет» (1979), «Розп’яття (Хаос як символ віку, що минає)» (1990), «Птах щастя» (1991); триптихи – «Три плоті» (1991), «Гамаюн – птах віщий» (1995), «Симфантома» (1996), «Вічна тема» (2009); цикли – «Сни та сновидіння», «Астральний», «Жіноче і чоловіче начала», «Артефакти» (усі – 1995–2002), «Узбережжя Азовського моря» (від 2002).

Літ.: Бондаренко А. В гостях у Анатолия Кальченко, известного мариупольского художника // Приазов. рабочий. 2011, 5 авг.

С. І. Гусєва

Стаття оновлена: 2012