Кальченко Галина Никифорівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кальченко Галина Никифорівна

КА́ЛЬЧЕНКО Галина Никифорівна (04. 02. 1926, м. Борзна, нині Черніг. обл. – 11. 03. 1975, Київ) – скульпторка. Дочка Никифора, сестра Володимира, мати Микити Кальченків, дружина П. Білаонова. Нар. художник УРСР (1967). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1974). Держ. нагороди СРСР. Чл. СХУ (1958). Закін. Київ. худож. ін-т (1953; викл. К. Єлева, М. Лисенко, Л. Муравін). Голова Київ. орг-ції СХУ (1968–70). Осн. галузі – станк. і монум. пластика, гол. жанр – монум. портрет. Авторка пам’ятників, парк. статуй, портретів, надгробків, мемор. дощок, медалей. У всіх скульптур. жанрах зберігала теплоту станк. інтонацій. Гол. герой портретів – самовіддана, одухотворена й натхненна людина. Створила образи видат. діячів укр. культури та героїв 2-ї світ. війни. Учасниця респ. і всесоюз. мист. виставок від 1953. Персон. – посмертна у Києві (1976). Окремі роботи зберігаються в НХМ, Дніпроп., Запоріз., Луган., Одес., Сум., Харків. ХМ, Держ. картин. галереї ім. Т. Шевченка в Алмати (Казахстан), НМУНДМ, МТМК України, Літ.-мемор. музеях Лесі Українки у Києві та Колодяжному (Ковел. р-н Волин. обл.), Нац. музеї Т. Шевченка (Київ), Шевченків. нац. заповіднику в Каневі (Черкас. обл.).

Тв.: композиції – «Подруги» (1953), «Після допиту» (1957); портрети – двічі Героя Соц. Праці Г. Буркацької (1960), Лесі Українки, О. Кобилянської (обидва – 1962), В. Василевської (1965), Г. Майбороди, М. Леонтовича, Л. Ревуцького, С. Гулака-Артемовського (усі – 1966), Т. Яблонської, І. Кавалерідзе (обидва – 1967), Т. Голембієвської (1968), Г. Косинки (1969), О. Ільченка (1970), «Автопортрет» (1971), К. Білокур (1973); пам’ятники – В. Порику (м-ко Енен-Льєтар, Франція, 1967, співавт.), М. Леонтовичу (м. Тульчин Вінн. обл., 1970), Лесі Українці (1971, м. Ялта АР Крим; 1973, Київ; 1976, м. Саскатун, Канада), С. Гулаку-Артемовському (м. Городище Черкас. обл., 1971), М. Заньковецькій (Маріїн. парк, 1973), І. Котляревському (1975; обидва – у Києві); композиція «Т. Шевченко» (1964); мемор. комплекс «Пагорб Слави» (авторка проекту; Черкаси, відкрито 1977; співавт.).

Літ.: Верба І. Галина Кальченко. К., 1960; Галина Кальченко: Альбом. К., 1969; Галина Никифорівна Кальченко: Каталог. К., 1976; Блюміна І. Вона любила Україну (До 75-річчя від дня народж. Г. Н. Кальченко) // Укр. АМ: Дослідн. та наук.-метод. пр. К., 2001. Вип. 8; Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.

Л. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2012