Кальченко Микита Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кальченко Микита Павлович

КА́ЛЬЧЕНКО Микита Павлович (20. 10. 1954, Київ) – скульптор. Син П. Білаонова та Г. Кальченко, онук Н. Кальченка. Чл. НСХУ (2009). Закін. Київ. ун-т (1977). Працював 1981–87 нач. скульптур. цеху Київ. скульптур. комбінату. Від 1993 займається різьбленням на дереві. Учасник всеукр. мист. виставок від 2000. Осн. напрям – фігуратив. скульптура (реалізм, авангард). Створює скульптури на анімаліст., побут., істор. тематику в автор. ювелір. техніці різьблення на дереві та лиття з бронзи. Для творчості К. характерні загострене (інколи до ґротеску) бачення та глибоке знання природи.

Тв.: «Грибник», «Рибалка» (обидва – 1999), «Жираф, який п’є» (2000), «Сокіл» (2001), «30 років по тому…», «Самураї» (обидва – 2003), «Блазень», «Тайна вечеря» (обидва – 2005), «Корида», «Бомж» (обидва – 2007), «Тореадор» (2008), «Зебри» (2010).

Л. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2012