Кальченко Микита Павлович
КА́ЛЬЧЕНКО Микита Павлович (20. 10. 1954, Київ) — скульптор. Син П. Білаонова та Г. Кальченко, онук Н. Кальченка. Член НСХУ (2009). Закін. Київський університет (1977). Працював 1981–87 нач. скульптур. цеху Київ. скульптур. комбінату. Від 1993 займається різьбленням на дереві. Учасник всеукр. мистецьких виставок від 2000. Осн. напрям — фігуратив. скульптура (реалізм, авангард). Створює скульптури на анімаліст., побут., істор. тематику в автор. ювелір. техніці різьблення на дереві та лиття з бронзи. Для творчості К. характерні загострене (інколи до ґротеску) бачення та глибоке знання природи.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Грибник», «Рибалка» (обидва — 1999), «Жираф, який п’є» (2000), «Сокіл» (2001), «30 років по тому…», «Самураї» (обидва — 2003), «Блазень», «Тайна вечеря» (обидва — 2005), «Корида», «Бомж» (обидва — 2007), «Тореадор» (2008), «Зебри» (2010).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
